РФ може виробляти зброю для своєї армії ще декілька років, але якість стане гіршою — WSJ

Джерело: The Wall Street Journal

У НАТО схиляються до думки, що РФ зможе мати достатній обсяг зброї, щоб протриматися протягом кількох наступних років. Зокрема країні вистачить сил для продовження військових операцій у поточному масштабі протягом наступних двох – п’яти років.

За даними аналізу російської статистики, проведеного Центральним банком Фінляндії, виробництво у РФ зросло удвічі з початку повномасштабної війни у декількох секторах, пов’язаних з військовою промисловістю, такими як оптична продукція та виробництво металів.

Проте збільшення виробництва і загальний рівень військових витрат можуть бути нестійкими через відтік інвестицій, робочої сили і матеріалів з інших секторів російської економіки.

Аналіз центрального банку також свідчить, що значна частина збільшення виробництва, пов’язаного з обороною, припадає на низькотехнологічну продукцію, таку як сталевий прокат, а не на більш складні вироби, такі як напівпровідники, у виробництві яких Росія залежить від іноземних постачальників.

Деякі аналітики сумніваються у російському військовому виробництві. Наприклад, Росія не робить різниці між новими бронетехнічними зразками та старими моделями, які виведено зі зберігання та відремонтовано.

Тому танковий завод “Омсктрансмаш” виготовляє танки, що схожі на Т-62, які востаннє випускалися в 1970-х роках, і Т-54/55, розроблені вперше після Другої світової війни. Ці застарілі танки – не такі якісні, як нові моделі, і з часом їхні запаси буде вичерпано.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.