Робоча група з підготовки виборів обговорила питання участі переселенців у голосуванні
Джерело: Ольга Айвазовська/Facebook
8 січня відбулося друге засідання робочої групи з підготовки виборів у воєнний або повоєнний період, повідомила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.
Група поділилась на 7 тематичних підгруп та до 30 січня кожна повинна напрацювати пропозиції щодо:
- адміністрування та інфраструктури;
- критерії безпеки щодо можливості проведення виборів;
- права військовослужбовців;
- ВПО, окуповані та прифронтові території;
- голосування громадян за кордоном;
- інформаційне забезпечення та агітація;
- міжнародні зобов’язання — євроінтеграційний блок законів.
Як відзначила Айвазовська, на засіданні зійшлась на тому, що вибори під час воєнного стану проводити не можна. Також не варто об’єднувати повоєнні вибори з референдумом.
Водночас і політики, і окремі експерти заперечують право голосу для громадян, котрі поїхали за кордон через повномасштабне вторгнення, оскільки вони, на їх думку, втратили зв’язок з українським життям та не страждають під обстрілами, можуть опинитись в пелені російської та іноземної пропаганди та серед них дуже багато чоловіків, котрі свідомо ухиляються від захисту країни.
Якщо надавати право голосу виборцям за рівнем страждань під обстрілами та внеску в захист інтересів держави та суспільства, то мешканцям Херсону, Харкова, Запоріжжя, Одеси та Сум сьогодні потрібно роздати по 3 голоси, а Ужгороду надати 0,5, так як вони не достатньо уражені наслідками війни, – вважає Айвазовська.
Вона зауважила, що ігнорування голосування за кордоном може призвести не лише до розколу та суспільної напруги, а і до спокуси фальсифікацій результатів виборів та низької явки, яка знизить легітимність.
Айвазовська наголошує, що військові мають бути захищені в реалізації їх активного та пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через втечу від війни, або недобросовісних чоловіків, які є як в Україні, так і за кордоном.
Тоді в максимально ідеальній парадигмі військовим потрібно дати більше голосів, ніж цивільним, а чоловіків, які ухиляються від служби, живуть партизанським життям на дачах, не пересувають містами та взагалі не виходять з дому, але географічно знаходяться в Україні, позбавити виборчого права. Бо якщо вже розвивати тему, як підняти явку в Україні для більшої легітимності процесу, то точно ж не створенням якихось стимулів для чоловіків, які не виходять з дому… Військові мають бути захищені в реалізації їх активного та пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через втечу від війни, або недобросовісних чоловіків, які є як тут, так і там, – додала вона.
Додамо, 26 грудня 2025 року відбулося перше засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду або повоєнних виборів в Україні. Основну увагу приділили безпековим факторам, законодавчим обмеженням та необхідності розроблення унікальних механізмів реалізації виборчих прав мільйонів українців.
Читайте також:Вибори під час війни вартістю понад 10 млрд грн заради переобрання Зеленського
- Якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, у другий тур вийшли б чинний президент Володимир Зеленський і нинішній посол України в Великій Британії генерал Валерій Залужний.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова провести президентські вибори якомога швидше після підписання угоди про завершення війни, за умови наявності безпекових і демократичних стандартів.
- 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, постановою ЦВК було відновлено роботу Державного реєстру виборців.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.