Робоча група з підготовки виборів обговорила питання участі переселенців у голосуванні

Джерело: Ольга Айвазовська/Facebook

8 січня відбулося друге засідання робочої групи з підготовки виборів у воєнний або повоєнний період, повідомила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.

Група поділилась на 7 тематичних підгруп та до 30 січня кожна повинна напрацювати пропозиції щодо:

  • адміністрування та інфраструктури;
  • критерії безпеки щодо можливості проведення виборів;
  • права військовослужбовців;
  • ВПО, окуповані та прифронтові території;
  • голосування громадян за кордоном;
  • інформаційне забезпечення та агітація;
  • міжнародні зобов’язання — євроінтеграційний блок законів.

Як відзначила Айвазовська, на засіданні зійшлась на тому, що вибори під час воєнного стану проводити не можна. Також не варто об’єднувати повоєнні вибори з референдумом.

Водночас і політики, і окремі експерти заперечують право голосу для громадян, котрі поїхали за кордон через повномасштабне вторгнення, оскільки вони, на їх думку, втратили зв’язок з українським життям та не страждають під обстрілами, можуть опинитись в пелені російської та іноземної пропаганди та серед них дуже багато чоловіків, котрі свідомо ухиляються від захисту країни.

Якщо надавати право голосу виборцям за рівнем страждань під обстрілами та внеску в захист інтересів держави та суспільства, то мешканцям Херсону, Харкова, Запоріжжя, Одеси та Сум сьогодні потрібно роздати по 3 голоси, а Ужгороду надати 0,5, так як вони не достатньо уражені наслідками війни, – вважає Айвазовська.

Вона зауважила, що ігнорування голосування за кордоном може призвести не лише до розколу та суспільної напруги, а і до спокуси фальсифікацій результатів виборів та низької явки, яка знизить легітимність.

Айвазовська наголошує, що військові мають бути захищені в реалізації їх активного та пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через втечу від війни, або недобросовісних чоловіків, які є як в Україні, так і за кордоном.

Тоді в максимально ідеальній парадигмі військовим потрібно дати більше голосів, ніж цивільним, а чоловіків, які ухиляються від служби, живуть партизанським життям на дачах, не пересувають містами та взагалі не виходять з дому, але географічно знаходяться в Україні, позбавити виборчого права. Бо якщо вже розвивати тему, як підняти явку в Україні для більшої легітимності процесу, то точно ж не створенням якихось стимулів для чоловіків, які не виходять з дому… Військові мають бути захищені в реалізації їх активного та пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через втечу від війни, або недобросовісних чоловіків, які є як тут, так і там, – додала вона.
Додамо, 26 грудня 2025 року відбулося перше засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду або повоєнних виборів в Україні. Основну увагу приділили безпековим факторам, законодавчим обмеженням та необхідності розроблення унікальних механізмів реалізації виборчих прав мільйонів українців.

Читайте також:Вибори під час війни вартістю понад 10 млрд грн заради переобрання Зеленського

23 серпня російські війська атакували БпЛА залізничну інфраструктуру Лозівської громади, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

20 серпня Сили оборони знищили бомбардувальник СУ-24М та чотири одиниці техніки аеродромного забезпечення російських військ у тимчасово окупованому Криму.

Президент Володимир Зеленський заявив, що антикорупційні та правоохоронні органи в Україні працюють незалежно, а їхні рішення не залежать від нього.

Президент Володимир Зеленський заявив, що не підтримує проведення виборів в Україні до завершення війни, оскільки за нинішніх умов вони можуть створити серйозні ризики для держави. Так він прокоментував пропозицію колишнього міністра оборони Михайла Федорова провести вибори як спосіб підтвердити довіру громадян до влади.

Президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал 23 серпня прибули до Києва. Вони візьмуть участь у заходах з нагоди Дня Державного Прапора України, а також у зустрічах лідерів країн Північної Європи та Балтії з українською стороною.