Російські суди встановили 30-річний рекорд за кількістю вироків за «шпигунство»
Джерело: аналітичний центр Кирила Парубця для проєкту “Первый отдел”
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційну співпрацю з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Більшість засуджених – 363 особи – отримали строки за обвинуваченням у державній зраді. За шпигунство засудили 61 особу, за таємну співпрацю з іноземцями – 39. Серед засуджених – 161 громадянин України. На тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей за рік “засудили” 134 особи.
Виправдувальних вироків не було. Чотирьох осіб відправили до колонії довічно. До 2025 року російські суди не призначали довічних покарань за цими статтями. Паралельно під слідством залишаються близько 420 осіб. Станом на 10 грудня загальна кількість фігурантів “шпигунських” справ сягнула 1627 осіб, тоді як наприкінці 2024 року мовилося приблизно про тисячу.
Для порівняння: з 1997 року і до вторгнення Росії в Україну за аналогічними статтями було винесено 196 вироків. Після початку вторгнення практика застосування цих норм різко змінилася: якщо раніше вони використовувалися точково, то тепер перетворилися на інструмент масового переслідування необмеженого кола осіб.
Найчастіше обвинуваченими у таких справах стають росіяни, не пов’язані з політикою і ті, хто не мав доступу до державної таємниці, зокрема студенти, ІТ-фахівці, викладачі, працівники підприємств та підприємці. Друга за чисельністю категорія – громадяни України, переважно мешканці окупованих територій.
Суди, як правило, розглядають ці справи у закритому режимі.
- Російський суд у Ростові-на-Дону засудив вчительку Валентину Заярну, яка жила в окупованій Амвросіївці Донецької області та влітку 2022 року надала притулок українському військовому Денису Сторожуку.
- Запорізький обласний суд, який контролюється російською окупаційною владою, оголосив вирок у справі 34-річного жителя Якимівського району, звинуваченого у шпигунстві та державній зраді.
- Російський суд засудив захисника Маріуполя та бійця 1-го корпусу Нацгвардії “Азов” Валерія Єремєєва за нібито “розстріл мирного жителя”.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.
13 вересня російські війська здійснили масований обстріл Одещини. Внаслідок атаки травмувань зазнали 24 особи, зокрема двоє дітей.
Вранці 13 вересня російські війська атакували Тернопільщину ударними безпілотниками. Унаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури міста.