Російські ультранаціоналісти розпалюють етнічну та релігійну напруженість – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
За оцінками аналітиків, російські ультранаціоналісти продовжують сумніватися у здатності російської влади запобігти новим терористичним атакам і вирішити проблему етнічної та релігійної напруженості в Росії після сутичок 23 червня в Республіці Дагестан.
Зокрема йдеться, що російські ультранаціоналісти поширили інформацію про те, що екстремісти переслідували російського лікаря в Дагестані, який відмовився прийняти пацієнтку, що не зняла нікаб (одяг, який носять деякі мусульманські жінки, щоб прикрити все тіло і обличчя, за винятком очей).
За їхніми словами, екстремістські діячі організували цю подію, щоб розпалити подальшу етнічну і релігійну напруженість в Дагестані.
Також вони зазначили, що дагестанські посадовці знають особи екстремістських ідейних лідерів, але дозволили радикальним салафітам-джихадистам контролювати цілі сфери суспільного життя в республіці.
Ці заяви призвели до відновлення дискусій про заборону нікабу в Росії, що спонукало голову Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна висловити непряму підтримку забороні цього стилю одягу.
Як йдеться у звіті, деякі західні країни та країни з більшістю мусульманського населення запровадили різні закони, що забороняють релігійний одяг та одяг, що закриває обличчя. Російську ультранаціоналістичну дискусію, зосереджено на нікабі, можна назвати “дивною”, зважаючи на те, що мусульман, які носять нікаб, у Росії небагато.
“Занепокоєння російських ультранаціоналістів питанням нікабу, здається, є для них темою для розмови, щоб висловити своє сприйняття екстремістської загрози, яка виходить від російських мусульманських меншин, і щоб критикувати російську владу за те, що вона робить недостатньо для запобігання неминучих, на думку ультранаціоналістів, терористичних атак у майбутньому”, – йдеться в матеріалі.
- За даними аналітиків Інституту вивчення війни, північнокавказьке відділення Ісламської держави (ІД) Wilayat Kavkaz могло здійснити атаки на церкву, синагоги та правоохоронні структури в Дагестані.
Нинішній глава РФ Володимир Путін ще у 1994 році претендував на Крим, східну Україну та Північний Казахстан – про це свідчать архівні документи Міністерства закордонних справ Німеччини за перше півріччя 1994 року.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з главою Мексики Клаудією Шейнбаум повідомив про рішення відтермінувати 30% мита на імпорт із цієї країни.
Надвечір 31 липня у Святошинському районі Києва рятувальники деблокували з-під завалів тіло чоловіка.
Державний секретар Марко Рубіо повідомив, що американські посадовці нещодавно контактували з наближеними до Володимира Путіна особами. Втім, кожна така розмова згодом завершувалася новими обстрілами українських міст.
31 липня посол Королівства Данія в Україні Оле Міккельсен відвідав одне з місць ліквідації наслідків російського нічного удару в Києві.