Російський ВПК вичерпує можливості для подальшого зростання
Джерело: TMT
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
Виробництво “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” після зростання на 12,9% у 2025 році збільшуватиметься приблизно на 5% щорічно, а у 2029 році перевищить рівень 2025-го на 22,5%. Випуск “готових металевих виробів” за чотири роки зросте на 19,6%, зокрема на 10,6% цього року, після чого темпи сповільняться до 2–3% на рік.
Найшвидше зростатиме виробництво “інших транспортних засобів”, до якого входять дрони, — на 75,3%, але й тут темпи знижуються. Минулого року зростання становило 33,9%, цього року Мінекономрозвитку РФ очікує 22,4%, наступного — 14,4%, а у 2029 році — 8,9%.
Під час підготовки прогнозів експерти російського Мінекономрозвитку уважно аналізують усі виробничі плани, зазначає економіст, колишній заступник міністра фінансів РФ Сергій Алексашенко. Нині він робить висновок, що “вільних потужностей у російському ВПК не залишилося”.
Різке зростання військових витрат було одним із головних чинників економічного зростання минулих років. За перші чотири роки війни інвестиції у три військові галузі зросли більш ніж удвічі.
Навіть за уповільнених темпів військові галузі у прогнозі уряду залишаються одними з найбільш швидкозростаючих. Конкурувати з ними може лише фармацевтична промисловість, де у 2029 році випуск очікується на 39% більшим, ніж у 2025-му. Виробництво ліків є рідкісним винятком: більшість галузей поза ВПК перебувають у стагнації або скорочують виробництво.
В окремих категоріях систем озброєнь, передусім у виробництві безпілотників, Росія, ймовірно, збереже високі темпи випуску, мовиться у липневій доповіді Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Росія перебудовує свої збройні сили у масштабах, які Захід, можливо, не повністю усвідомлює, зазначала одна з авторів доповіді Марія Снєгова. За її словами, Москва поєднує промисловий потенціал радянської епохи зі збільшенням виробництва безпілотників, компактних систем радіоелектронної боротьби та інших відносно недорогих технологій, які виготовляються у великих кількостях.
Однак загалом російський ВПК, попри значні вливання, деградує — такого висновку дійшли торік дослідники Chatham House. Створювати справді нові технологічно новітні системи не вдається: імпортозаміщення провалилося, залежність від зовнішніх постачальників залишається високою, водночас Росії доводиться спиратися на радянську спадщину.
Дослідники вважають, що найближчими роками Росії доведеться спрощувати й уповільнювати військове виробництво, а також миритися зі зниженням якості продукції.
- Росії необхідне “якнайшвидше” завершення повномасштабної війни, оскільки економіка країни не витримає тривалого продовження бойових дій, заявив депутат Держдуми РФ від КПРФ Ренат Сулейманов.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.
28 вересня колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони Володимир Горбулін зазнав поранень через російського удару по будівлі Національної академії наук України. За попередніми даними, його помічниця загинула.
Міністерство оборони зобов’язало усі військові частини виплачувати грошове забезпечення військовослужбовців, зниклих безвісти, доти, доки не з’явиться визначена законом підстава для припинення виплат: рішення суду про визнання безвісно відсутнім або актовий запис про смерть.