Росія готує сценарії війни з Європою до 2045 року — СЗРУ

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України

Росія не виключає воєнного протистояння з Європою та розглядає його як один із можливих сценаріїв до 2045 року. Зокрема, у Москві опрацьовують плани військових дій проти країн Північної Європи, Польщі та держав Балтії.

За даними розвідки, нині в європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб. Вони намагаються діяти так, щоб не перетнути поріг, який може спричинити колективну відповідь НАТО. Серед інструментів росії — диверсії, кібератаки, операції впливу, дезінформація, використання невідомих дронів і шпигунство.

У СЗРУ зазначають, що головна мета Москви зараз — послабити єдність Європи та продемонструвати нібито нездатність системи безпеки Альянсу захистити своїх членів.

Для цього росія може спровокувати «контрольовану кризу» на східних кордонах НАТО. Найуразливішою ланкою Альянсу російська сторона вважає країни Балтії.

Сценарій може передбачати створення ситуації, у якій Альянс буде змушений ухвалювати рішення в умовах невизначеності та обмеженого часу, — зазначають у розвідці.

Водночас, за оцінкою СЗРУ, справжня мета Росії полягає не в перемозі над НАТО у відкритому бою, а в тому, щоб переконати суспільства у нездатності Альянсу оперативно реагувати на загрози та захищати держави-члени.

За даними опитувань Європейської ради з міжнародних відносин, громадяни Росії вважають головними «недружніми країнами» Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії.

Попри те, що 61% опитаних нібито підтримують переговори, 59% вважають, що в разі провалу переговорного процесу Росії слід діяти агресивніше.

У СЗРУ наголошують, що Росія готується до тривалого протистояння. Тому європейським країнам радять розглядати Україну не як «периферію», а як передовий рубіж власної безпеки.

Посилення власної обороноздатності, зниження енергетичної залежності, послідовний економічний тиск на Росію, а головне — підтримка України — це не окремі політичні рішення, а елементи однієї великої стратегії стримування спільного ворога, — наголошують у СЗРУ.

  • Китайська сторона розглядає участь в українському Саміті миру у Швейцарії та виступає “за сприяння мирним переговорам”.

13 листопада Сили оборони України завдали ударів по нафтовій інфраструктурі Самарської області та військовому аеродрому в Липецькій області Росії. На станції “Самара” спалахнула пожежа, а на аеродромі уразили ангар, резервуар з авіапальним і командно-диспетчерський пункт.

Унаслідок російських обстрілів Запоріжжя та області загинули троє людей, ще 62 дістали поранення, серед них восьмеро дітей. Російські війська атакували регіон безпілотниками, авіацією, артилерією та реактивними системами залпового вогню.

В Глухові на Сумщині російські окупанти завдали подвійного удару, через що постраждала 54-річна жінка, її 8-річний онук та поліціянт, який закрив собою дитину під час повторної атаки.

Адміністрація президента США Дональда Трампа збільшила запит на фінансування модернізації системи управління повітряним рухом до $50 млрд. Це сталося після технічного збою, через який 13 листопада в країні на кілька годин зупинили авіасполучення та тисячі рейсів зазнали затримок. 

Президент Володимир Зеленський заявив, що зі сторони США вперше пролунало запитання щодо виходу ЗСУ з Донбасу в обмін на членство України в НАТО.