Росія готує закон про конфіскацію заморожених активів іноземних компаній – Reuters
Джерело: Reuters
У Росії планують розширити свої повноваження щодо заморожених активів іноземних компаній, запровадивши новий закон, щоб мати змогу вилучити їх.
Такий крок, повідомили два джерела агентства, хочуть здійснити у відповідь на дії Заходу, який вилучає кошти з заморожених російських активів у США та Європі.
Повідомляється, що проєкт закону про процедуру конфіскації Росією іноземної власності у відповідь на аналогічні дії інших держав з російськими активами, вже затвердили урядовою комісією з законодавчої діяльності. Відтак, наступний крок – розгляд документа у держдумі РФ.
Законопроєкт розробили у російському мін’юсті на основі указу президента РФ Володимира Путіна щодо власності та цінних паперів США, які Росія може ідентифікувати як компенсацію за будь-які збитки унаслідок замороження активів РФ. Відповідний указ Путін підписав ще у травні 2024 року.
Новий закон поширить ці дії на всі так звані недружні держави – ті, які запровадили проти Росії санкції за її повномасштабне вторгнення в Україну.
Рішення про конфіскацію виконуватимуться через позови до арбітражного суду державними органами РФ – центробанку, генпрокуратурою та урядовими агентствами. Відповідачами будуть іноземні держави, які конфіскували російські активи.
За словами джерела, рахунки типу С, доступ до яких заблоковано, можуть стати ціллю Росії.
Це може створити проблеми для низки іноземних інвесторів – як фізичних осіб, так і великих компаній – оскільки на їхніх рахунках мільярди доларів.
- За даними ЗМІ, Сполучені Штати прагнуть конфіскувати заморожені активи Росії на суму у 300 млрд доларів, аби змусити Кремль до перемовин. Натомість у Євросоюзі ідею США не підтримують.
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
У понеділок, 25 серпня 2025 року, ізраїльський удар по лікарні Насер на півдні сектора Газа забрав життя чотирьох журналістів, серед яких була 33-річна Маріам Дагга, фрілансерка, яка працювала на Associated Press (AP). Про це повідомляє саме агентство AP, посилаючись на дані представників охорони здоров’я Гази.
Мова залишається одним із ключових символів української ідентичності, і будь-які спроби Росії нав’язати двомовність в Україні є не просто питанням лінгвістики, а частиною стратегії Кремля з руйнування української державності. Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, коментуючи можливі поступки в мирних переговорах із Росією. Для українців, які вже четвертий рік протистоять російській агресії, ці слова мають особливе значення, адже мова була і залишається одним із фронтів боротьби за незалежність і гідність.
Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.
Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.