Росія легалізує трудове рабство – СЗРУ
Джерело: СЗРУ
Кількість громадян Індії, котрі приїжджають до Росії з метою працевлаштування, за останні п’ять років зросла у 22 рази. Якщо у 2020 році реєструвалося лише 813 в’їздів із робочими цілями, то у 2025-му їхня кількість перевищила 17,7 тисячі. Така динаміка пояснюється гострим дефіцитом робочої сили, особливо в будівництві, промисловості та сільському господарстві.
Лише з агропромислового комплексу РФ щороку вибуває близько 150 тисяч працівників.
Після обмежень для мігрантів із країн СНД Москва переорієнтувалася на Південну Азію. У 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може зрости ще удвічі порівняно з попереднім роком. Для них виділено 71,8 тисячі квот із загального обсягу в 234,9 тисячі для іноземних спеціалістів.
Водночас російський бізнес розглядає можливість залучення робочої сили з Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Для компаній у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг це спосіб компенсувати кадровий дефіцит. Однак за фасадом офіційної політики приховується інша реальність – легалізоване трудове рабство.
У СЗРУ зауважили, що показовим прикладом є ситуація з громадянами Північної Кореї. Тисячі з них в’їжджають до РФ під виглядом студентів, які нібито проходять практику, але фактично працюють у нелюдських умовах. Це прямо порушує санкції ООН, які сама Росія підписала. Корейці працюють по шість днів на тиждень, іноді до 20 годин на добу, а їхню зарплату ділять між собою влада КНДР та російські компанії.
Паралельно влада намагається залучити внутрішні резерви. Уряд відновив індексацію пенсій пенсіонерам, які працюють, і спростив найм неповнолітніх. Проте, як наголосила голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, навіть за умов зниження напруги на ринку праці дефіцит робочих рук залишатиметься через “серйозні структурні зміни” в економіці.
На цьому тлі регіони продовжують проводити антиміграційну політику. У Новосибірській області мігрантам заборонили працювати в їдальнях, спортивних закладах та сфері вантажоперевезень. Раніше там уже діяли обмеження на роботу іноземців у дошкільній освіті, таксі та торгівлі алкоголем і тютюном. Додатково міністерство внутрішніх справ почало збирати дані про дітей мігрантів, які не були зараховані до шкіл, зокрема через невдале складання мовного тесту.
Відтак, додали у відомстві, Росія опинилася у парадоксальній ситуації: з одного боку – країна критично залежить від іноземної робочої сили, з іншого – створює умови, що дедалі більше нагадують системне трудове рабство.
Раніше Росія вже почала залучати трудових мігрантів з Китаю, В’єтнаму, Індії, Туреччини та країн Африки. Зокрема, російські компанії шукають працівників у Кенії, Зімбабве, Камеруні, Замбії, Алжирі, Сьєрра-Леоне та Центральноафриканській Республіці.
Зокрема найбільше кількість вакансій від компаній РФ зросла в Кенії — у 39 разів. Тоді як у Зімбабве показник збільшився у 15 разів, у Камеруні – у дев’ять разів, а у Замбії – у вісім разів. Щобільше, також різке зростання кількості вакансій від РФ зафіксовано в Алжирі — у сім разів.
Кількість запрошень для іноземних робітників збільшилася на 68%, фахівців сільського господарства – на 63%, працівників у сфері видобутку сировини та будівництва – на 53 та 51% відповідно. Експерти наголошують, що кількість африканських фахівців, які в’їжджають до Росії, зростає з кожним роком.
- Раніше ми повідомляли, що Росія планує набрати до армії 420 тисяч контрактників до кінця цього року, що вплине на робочу силу в низці невійськових галузей.
- У зв’язку із катастрофічними втратами російської армії очікується, що у найближчий час в РФ та на тимчасово окупованих нею територіях України розпочнеться масова примусова мобілізація населення. Її показники за різними оцінками можуть становити від 400 до 700 тисяч осіб.
- Міграційна криза на кордоні Фінляндії та РФ призвела до масових затримань іноземців із простроченими російськими візами. Користуючись з цього, російська влада намагається вербувати затриманих на війну проти України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.