Росія наростила вивезення золота до Китаю на 800%
Джерело: росЗМІ
У 2025 році Росія збільшила фізичні постачання золота до Китаю у дев’ять разів — до 25,3 тонни, тобто на 800%, свідчать дані китайської митниці. У грошовому вираженні зростання становило 14,6 раза — до $3,29 млрд.
Показники стали рекордними за весь час торгівлі між РФ та КНР. У грудні 2025 року російський експорт до Китаю сягнув $1,35 млрд, або 10 тонн, що також є історичним максимумом.
Переважно китайці набувають золота у формі злитків. Закупівлі відбуваються не регулярно, а кілька місяців на рік. Наприклад, у 2025-му постачання було у лютому, березні, а також у жовтні-грудні.
Водночас за результатами минулого року за обсягами постачання золота до КНР Росія посіла сьоме місце серед експортерів цього металу. На першій місці перебуває Швейцарія, яка продала Китаю золота на $25,73 млрд, далі йдуть Канада ($11,06 млрд), ПАР ($9,42 млрд), Австралія ($8,77 млрд) та Киргизстан ($4,95 млрд). У 2024 році РФ займала 11-ту сходинку серед постачальників.
Китай різко наростив закупівлі золота на тлі збільшення Пекіном золотих резервів і політики зі скорочення залежності від долара. За підрахунками Societe Generale, обсяг закупівель міг становити 250 тонн — це понад третина всіх придбань центральних банків світу за минулий рік, пише TMT.
У січні-червні минулого року видобуток золота в РФ зріс на 5,5% — до 160 тонн. Аналітики зазначали, що за результатами року показник сягне 345 тонн (у 2024-му видобуток становив близько 330 тонн).
Після початку повномасштабної війни проти України та посилення санкцій загальний російський експорт золота скоротився на 40% — з 261 тонни у 2022 році до 158 тонн у 2024-му.
Згідно з даними Мінфіну РФ, у 2022-2025 роках обсяг золота у Фонді національного добробуту, який влада використовує для латання “дір” у бюджеті, скоротився на 71%. Станом на 1 січня 2025 року у ФНД РФ залишалося 160,2 тонни дорогоцінного металу проти 554,9 тонни станом на травень 2022 року.
- Російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.
- Світовий банк скоригував свої прогнози зростання ВВП Росії на 2026 та 2027 роки в бік зниження, мовиться у січневому звіті СБ, присвяченому перспективам розвитку світової економіки.
- Нафтогазові доходи російського бюджету у 2026 році можуть виявитися “набагато нижчими” запланованого рівня, попередив заступник міністра фінансів РФ Володимир Количов.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.