Росія наростила вивезення золота до Китаю на 800%
Джерело: росЗМІ
У 2025 році Росія збільшила фізичні постачання золота до Китаю у дев’ять разів — до 25,3 тонни, тобто на 800%, свідчать дані китайської митниці. У грошовому вираженні зростання становило 14,6 раза — до $3,29 млрд.
Показники стали рекордними за весь час торгівлі між РФ та КНР. У грудні 2025 року російський експорт до Китаю сягнув $1,35 млрд, або 10 тонн, що також є історичним максимумом.
Переважно китайці набувають золота у формі злитків. Закупівлі відбуваються не регулярно, а кілька місяців на рік. Наприклад, у 2025-му постачання було у лютому, березні, а також у жовтні-грудні.
Водночас за результатами минулого року за обсягами постачання золота до КНР Росія посіла сьоме місце серед експортерів цього металу. На першій місці перебуває Швейцарія, яка продала Китаю золота на $25,73 млрд, далі йдуть Канада ($11,06 млрд), ПАР ($9,42 млрд), Австралія ($8,77 млрд) та Киргизстан ($4,95 млрд). У 2024 році РФ займала 11-ту сходинку серед постачальників.
Китай різко наростив закупівлі золота на тлі збільшення Пекіном золотих резервів і політики зі скорочення залежності від долара. За підрахунками Societe Generale, обсяг закупівель міг становити 250 тонн — це понад третина всіх придбань центральних банків світу за минулий рік, пише TMT.
У січні-червні минулого року видобуток золота в РФ зріс на 5,5% — до 160 тонн. Аналітики зазначали, що за результатами року показник сягне 345 тонн (у 2024-му видобуток становив близько 330 тонн).
Після початку повномасштабної війни проти України та посилення санкцій загальний російський експорт золота скоротився на 40% — з 261 тонни у 2022 році до 158 тонн у 2024-му.
Згідно з даними Мінфіну РФ, у 2022-2025 роках обсяг золота у Фонді національного добробуту, який влада використовує для латання “дір” у бюджеті, скоротився на 71%. Станом на 1 січня 2025 року у ФНД РФ залишалося 160,2 тонни дорогоцінного металу проти 554,9 тонни станом на травень 2022 року.
- Російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.
- Світовий банк скоригував свої прогнози зростання ВВП Росії на 2026 та 2027 роки в бік зниження, мовиться у січневому звіті СБ, присвяченому перспективам розвитку світової економіки.
- Нафтогазові доходи російського бюджету у 2026 році можуть виявитися “набагато нижчими” запланованого рівня, попередив заступник міністра фінансів РФ Володимир Количов.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Датацентр “Парковий” у Києві повністю припинив роботу через критичні пошкодження внаслідок серії ударів РФ.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії, до якого увійшли 31 захід. Обмеження спрямовані проти російського “тіньового флоту”, пропагандистських мереж, а також осіб, причетних до катувань українських цивільних і депортації та мілітаризації дітей.
1 жовтня ціни на нафту відіграли ранкові втрати та зросли більш ніж на 2%, Brent повернулася вище $100 за барель. Причиною стали повідомлення про те, що китайські нафтопереробні заводи призупинили експорт пального. Це ще більше скорочує пропозицію на ринку, який і без того перебуває під тиском через війну на Близькому Сході та повномасштабне вторгнення РФ в Україну.