Росія повинна заплатити за екологічну шкоду в Україні, – група міжнародних діячів

Джерело: Reuters

Група міжнародних діячів, зокрема кліматична активістка Ґрета Тунберг, і європейські політики у своїй доповіді в п’ятницю, 9 лютого, заявила, що потрібно вимагати від Росії відшкодування екологічних збитків, таких як забруднення протипіхотними мінами.

Рекомендації, призначені як для України, так і для міжнародної спільноти, включають створення органу високого рівня для нагляду за збором і збереженням доказів впливу на навколишнє середовище та призначення посадової особи для нагляду за кліматичною реконструкцією.

У звіті групи вказується на забруднення української землі мінами та підрив Каховської ГЕС, що призвело до затоплення орних земель і чутливих екосистем, серед іншого впливу на навколишнє середовище.

Міжнародна група, створена минулого року адміністрацією президента України для дослідження різноманітних питань, від ядерної безпеки до забруднення ґрунту, оприлюднила 50 рекомендацій, спрямованих на відстеження збитків від початку повномасштабного вторгнення, притягнення Росії до відповідальності та планування екологічного відновлення.

“Президент поставив перед нами важке завдання. Світу бракує згоди щодо стандартів вимірювання шкоди навколишньому середовищу (від війни). Україна буде сприйматися як піонер”, — сказала колишня міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.

Вальстрем і кілька інших членів групи з 12 осіб були в Києві в п’ятницю, де вони зустрілися з президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити звіт.

“Ми маємо знайти спільні відповіді на всі екологічні загрози, спричинені війною.Без цього повернення до нормального, стабільного життя не буде”, – зазначив Зеленський.

У доповіді Генеральному прокурору України рекомендовано розробити стратегію судового переслідування воєнної шкоди навколишньому середовищу та розглянути можливість ратифікації Римського статуту, який заснував Міжнародний кримінальний суд.

Група також рекомендувала Україні пришвидшити розробку своєї Стратегії протимінної діяльності та створити національне керівництво щодо видалення токсичних відходів, таких як азбестовий щебінь і забруднені осади з прориву Каховської дамби.

Щоб оплатити таку роботу, група “заохочувала розглядати всі шляхи відшкодування”, включаючи використання заморожених російських державних активів.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.