Росія розслідує ймовірне падіння північнокорейської ракети у своїх водах

Джерело: Reuters

Росія розслідує, чи впала північнокорейська міжконтинентальна балістична ракета в її води під час випробувального запуску 12 липня.

За словами заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко міноборони Росії проводить розслідування, але “поки у нас немає чіткої інформації про те, що ракета впала в економічній зоні Росії”.

Ракета Hwasong-18 є ядром ядерної ударної сили Північної Кореї, і випробувальний вогонь був “сильним практичним попередженням” для Сполучених Штатів та інших супротивників, заявили державні ЗМІ КНДР, повідомляючи про запуск.

Випробування засудили США, Південна Корея та Японія, але Руденко заявив, що це реакція на дії Вашингтона та його союзників, які “фактично провокують Північну Корею нарощувати свою оборонну потужність”.

Північна Корея перебуває під санкціями Організації Об’єднаних Націй за її ракетну та ядерну програми з 2006 року, але протягом останніх кількох років Рада Безпеки ООН розділилася щодо того, як з цим боротися. Росія та Китай, які обидва мають право вето в Раді, заявили, що нові санкції не допоможуть, і хочуть, щоб такі заходи були послаблені.

Помічник генерального секретаря ООН Халед Кхіарі заявив, що останній політ північнокорейської ракети тривав близько 74 хвилин і пройшов понад 1000 км. Він додав, що ракета впала у море у межах виключної економічної зони РФ, проте поблизу японських вод.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.