Росія та Іран підписали угоду про «стратегічне партнерство»: що передбачає документ
Джерело: портал правової інформації РФ
Кремлівський диктатор Володимир Путін підписав закон про ратифікацію договору про “всеосяжне стратегічне партнерство” між Росією та Іраном.
Документ закріплює співпрацю між країнами у політичній, економічній, військовій, інформаційній та інших сферах на найближчі 20 років.
Згідно з положеннями угоди, якщо одна зі сторін зазнає нападу, інша зобов’язується не підтримувати агресора. Одначе, попри відсутність прямих зобов’язань військової допомоги, Росія та Іран підтвердили готовність до розвитку військово-технічної співпраці та участі у військових навчаннях.
Окрім того, сторони домовилися про створення альтернативної платіжної інфраструктури, яка не залежить від західних фінансових систем. Це є відповіддю на міжнародні санкції та спробою уникнути західного фінансового контролю.
Також угода передбачає співпрацю у сфері масової інформації — Москва та Тегеран мають намір підтримувати спільні медіаініціативи та “протидіяти дезінформації”.
Усього договір складається з 47 статей, які охоплюють питання безпеки, енергетики, торгівлі, науки, культури, транспорту та інформаційних технологій.
Договір ще більше поглиблює стратегічний союз двох режимів, що протистоять Заходу, а також активно співпрацюють у військовій сфері — зокрема, Іран постачає Росії дрони для війни проти України.
Раніше ми повідомляли, що документ не включає визнання тимчасово окупованого Росією Криму, а також інших окупованих територій. Тоді ж один з високопосадовців зазначив, що проєкт договору завершили після “20–30 раундів переговорів”, які тривали “чотири-п’ять років”.
Ми повідомляли, що Росія та Іран планують укласти договір про стратегічне партнерство за кілька днів до інавгурації обраного 47-м президентом США Дональда Трампа, 20 січня. Договір замінить угоду 2002 року, що передбачає співпрацю в енергетиці, транспорті та сільському господарстві.
У жовтні 2024 року, на саміті БРІКС у Казані, глава МЗС РФ Сергій Лавров зазначив, що документ майже готовий до підписання. За його словами, угода “формалізує співпрацю в оборонній сфері та стане інструментом забезпечення регіональної і глобальної безпеки”.
Він додав, що договір про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Іраном стане “ключовим фактором зміцнення двосторонніх відносин”. Водночас російський міністр не уточнив, у якому форматі будуть виконуватись оборонні зв’язки.
Варто зауважити, що влітку РФ підписала “всеосяжний” договорів з КНДР. Через кілька місяців після цього Північна Корея відправила своїх військових до РФ, які, ймовірно, будуть задіяні у війні проти України.
- Москва надала розвідувальну інформацію Тегерану за кілька годин до початку ізраїльської атаки на Іран.
- Хоссейн Шамхані, батько якого є ексміністром оборони Ірану та головним радником верховного лідера аятоллі Алі Хаменеї, став основною людиною, яка займається постачанням іранської зброї до Росії.
- Під час своєї каденції Джо Байден прагнув стримати посилення співпраці Росії з Іраном, Китаєм та Північною Кореєю.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.