Росіяни засудили полоненого «азовця» Дмитра Ремеза до 18 років колонії
Джерело: “Медиазона”
Російський суд у Ростові-на-Дону призначив 18 років колонії суворого режиму українському військовополоненому Дмитру Ремезу.
33-річного уродженця Запоріжжя “визнали винним” у справі про участь у терористичному угрупованні та навчанні з метою здійснення терористичної діяльності.
Ремез служив в “Азові”, який визнаний в Росії терористичною організацією.
Як розповідала раніше дружина бійця Каріна Ремез, її чоловік був один із захисників Маріуполя, отримав два поранення, боронячи місто, і наразі він перебуває в полоні.
- Служба безпеки України заочно оголосила підозру російському судді, причетному до воєнних злочинів проти українських полонених.
- Російський суд засудив 48-річного українського захисника Дениса Дем’яненка до 19 років позбавлення волі. Його “визнали винним” в участі в терористичній організації та навчанні тероризму.
- Суд у Москві 3 вересня оголосив вирок чотирьом українським військовополоненим, яких пов’язують із операцією ГУР у 2023 році, коли було знищено три бомбардувальники ТУ-22. Один з них процитував вірш Павла Тичини в суді.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.