Розкрито покроковий план зриву «зернової угоди» Росією – ГУР
Повідомляє ГУР МОУ
Головне управління розвідки опублікувало секретну доповідь для кремлівської верхівки, яка розкриває як саме росіяни зривали “зернову угоду”.
Згідно з доповіддю, “спільний координаційний центр” мав основну мету – максимально знизити обсяг зерна, яке експортується в рамках Зернової угоди.
У плані зриву було 3 етапи:
- За ініціативи президента РФ Володимира Путіна, було призупинено участь Росії в “Чорноморській зерновій ініціативі” з 29.10.22 по 03.11.22, це призвело до падіння обсягів постачання українського зерна.
- Заходи з обмеження допуску суден у порт Південний, зменшення кількості інспекційних команд, зупинки реєстрації зерновозів. Це призвело до неможливості України експортувати близько 20 млн тонн вантажів.
- Повний зрив постачання зерна, вихід РФ з “зернової угоди” в липні.
Розвідники уточнюють, що росіяни зриватимуть домовленості і надалі, якщо угода буде продовжена.
“Документ свідчить, що всі дії по зриву Зернової угоди – частина єдиного заздалегідь розробленого плану. А цілеспрямований обстріл української портової інфраструктури лише черговий крок в його реалізації”, – зазначено в повідомленні.
- Британські розвідники пояснили, чому РФ почала завдавати ударів по Одещині після виходу з зернової угоди.
- Декілька ночей поспіль російські окупаційні війська завдають ракетно-дронових ударів по Одеській області, зокрема по портовій та зерновій інфраструктурі України. На думку фахівців Інституту вивчення війни, у такий спосіб Кремль намагається натиснути на Захід, аби він пішов на поступки РФ.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.