Розвідка Естонії наразі не бачить загрози нападу РФ на країни Балтії
Джерело: ERR
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг повідомив, що наразі розвідувальна інформація не дає жодних підстав припускати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії.
Водночас Ківісельг зазначив, що Кремль є непередбачуваним і часто робить ірраціональні кроки.
За його словами, оцінка загрози агресії є досить складним процесом, оскільки необхідно враховувати як поточний стан збройних сил і політичних намірів уряду, так і можливість проводити атаки з точки зору міжнародного контексту.
Полковник зазначив, Росія значною мірою не досягла своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо деякі з них були досягнуті, то це сталося значно пізніше, ніж передбачав початковий план.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перешкоджає доступу громадян до інтернету, щоб організувати мобілізацію, за допомогою якої можуть бути атаковані й країни Балтії.
Однак, за словами Ківіселя, мобілізація взагалі необхідна для того, щоб підтримувати темп атак в Україні.
“За допомогою рекрутів із кримінальних районів, а також військовослужбовців, які перебувають на контрактній основі, неможливо довго підтримувати такий темп. Було досягнуто кульмінаційної точки, і надалі, якщо є бажання підтримувати темп атак у такому обсязі, необхідно провести мобілізацію”, – сказав Ківісельг.
За словами полковника, загрози того, що Росія може напасти на країни Балтії або НАТО в ширшому сенсі, немає.
“Сьогодні, навіть якщо ця мобілізація в Росії і проводиться, немає жодних ознак того, що мобілізовані підрозділи будуть якось використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи розвідувальний центр, щодня працюють над тим, щоб запобігти потенційній війні”, – зазначив він.
Хоча індикаторів щодо нападу немає, Ківісельг зазначив, що керівництво Росії є непередбачуваним і часто приймає ірраціональні рішення.
“Якщо мислити раціонально, то Російській Федерації, безумовно, не було б жодного сенсу відкривати новий фронт десь в іншому регіоні. Але ми бачили, що Російська Федерація не завжди є раціональною у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків”, – пояснив полковник.
- Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.
- 21 квітня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна перед зустріччю глав МЗС Європейського Союзу попередив, що Росія після війни проти України може спорядити до Європи сотні тисяч своїх військових.
Окупанти скинули керовані авіабомби на цивільну інфраструктуру міста.
4 серпня в Україні та світі відзначають День народження шампанського, Міжнародний день димчастого леопарда та День одиноких працюючих жінок. За церковним календарем сьогодні вшановують пам’ять святої Євдокії.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.