СБУ встановила особи п’ятьох російських десантників, які розстріляли авто з цивільним під час окупації Бучі

Джерело: СБУ

Співробітники Служби безпеки України встановили особи ще п’ятьох воєнних злочинців РФ, причетних до масових убивств цивільного населення під час окупації Київщини. Загарбникам повідомлено про підозру.

Всі вони є військовослужбовцями 98-ї повітряно-десантної дивізії ЗС РФ.

Правоохоронці встановили, що на початку березня 2022 року старший лейтенант Микола Симов наказав своїм підлеглим розстріляти легковий автомобіль із мирним мешканцем Києва, який рухався трасою поблизу селища Здвижівка Бучанського району.

Унаслідок обстрілу 33-річний киянин загинув на місці.

Встановлено, що він їхав передати речі першої необхідності своїм знайомим, які вже декілька днів перебували в окупації.

Але до захопленого селища чоловік так і не дістався: росіяни розстріляли його авто перехресним вогнем з автоматичної зброї зі своїх позицій на узбіччі.

Щоб приховати злочин, російські військові закопали тіло у найближчому лісовому масиві.

За результатами слідчих дій правоохоронці встановили його місцезнаходження, провели судово-медичну експертизу та ідентифікували особу загиблого.

Розслідування встановило, що на момент злочину Симов був заступником командира 7-ї роти 3-го батальйону 331-го парашутно-десантного полку згаданої дивізії.

А його підлеглі з 2-го взводу, які безпосередньо розстріляли цивільну автівку, це:

  • сержант Ілля Астахов – заступник командира взводу;
  • сержант Андрій Дворецький – командир відділення;
  • єфрейтор Руслан Харитонов – навідник-оператор;
  • рядовий Олег Бахмісов – стрілець.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили всім п’ятьом про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством).

Наразі тривають комплексні заходи, щоб встановити місцезнаходження викритих воєнних злочинців і притягнути їх до відповідальності. Також перевіряється інформація про можливу загибель Симова на війні в Україні.

В СБУ зазначили, що його смерть не є підставою для припинення розслідування кримінального провадження, в якому фігурують інші учасники.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.