Сербія з Китаєм підписали угоду про вільну торгівлю
Джерело: Politico
17 жовтня Китай та Сербія підписали угоду про вільну торгівлю. Президент Сербії Александар Вучич назвав підписаний документ “великим кроком вперед” для Сербії.
17 жовтня він відвідав міжнародний форум “Один пояс, один шлях” у Пекіні.
“Я вдячний президенту Сі Цзіньпіну за важливість, яку він надає Сербії”, − написав він в Instagram.
Угода має набути чинності до травня-червня 2024 року. Раніше Китай уклав такі ж угоди зі Швейцарією, Ісландією та Грузією, тому Сербія стала четвертою європейською країною.
Також сторони погодили низку комерційних угод щодо будівництва інфраструктури в Сербії, зокрема високошвидкісної автостради.
У державних китайських ЗМІ писали, що президент Сі Цзіньпін назвав Сербію “залізним другом” Китаю. Торік Пекін став другим за величиною торговим партнером Сербії. Між двома країнами торгівля становила 6,15 мільярда доларів.
- Президент Росії Володимир Путін у вівторок, 17 жовтня, прибув до Китаю, щоб зустрітися з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.
- Президент Росії Володимир Путін і його найближчий союзник серед лідерів Європейського Союзу, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зустрілись у Пекіні. Це їх перша зустріч з початку повномасштабної російсько-української війни.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.