Що варто знати про федеральні вибори в Німеччині 2025 року
Джерело: Washington Post.
Фрідріх Мерц, консервативний опонент Ангели Меркель, має всі шанси стати наступним канцлером Німеччини. Водночас, ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) очікує історичного прориву.
Історичне зростання впливу ультраправих – але без шансів на владу
Федеральні вибори в Німеччині, що проходить сьогодні, можуть стати знаковими з кількох причин. Очікується, що чинний уряд зазнає серйозної поразки, а давній політичний опонент Ангели Меркель стане новим лідером країни. Водночас, ультраправа партія AfD здобуде значну підтримку, що стане історичною подією для Німеччини, яка вже 80 років дистанціюється від фашизму.
Попри зростання популярності AfD, яка протягом останніх місяців стабільно тримається на другому місці в опитуваннях із підтримкою 20-22%, їхнє потрапляння до уряду залишається малоймовірним. Це значний стрибок для партії, яка вперше пройшла до Бундестагу у 2017 році, набравши 12,6% голосів. Проте інші партії неодноразово заявляли про відмову співпрацювати з ультраправими, дотримуючись так званого “захисного бар’єра”. Навіть підтримка AfD з боку адміністрації Дональда Трампа не змогла суттєво покращити позиції партії напередодні виборів.
Фрідріх Мерц – найімовірніший наступний канцлер Німеччини
У Німеччині виборці не обирають канцлера безпосередньо. Натомість вони голосують за представника в парламенті та партійний список, після чого новий канцлер обирається Бундестагом після формування коаліції.
Фрідріх Мерц, представник консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), є найімовірнішим кандидатом на посаду канцлера. Він належить до тієї ж партії, що й колишня канцлерка Ангела Меркель, однак за останні роки суттєво змістив курс партії вправо, особливо щодо міграційної політики. Минулого місяця Меркель відкрито розкритикувала його за спробу спиратися на підтримку ультраправих для ухвалення міграційних законів у парламенті.
Мерц є переконаним трансатлантистом, проте останнім часом ставить під сумнів надійність Сполучених Штатів як партнера через заяви Дональда Трампа та віцепрезидента Джей-Ді Ванса. Він підтримує збільшення оборонних витрат, але водночас пропонує скоротити соціальну допомогу для українських біженців у Німеччині. Одним із його ключових викликів стане подолання бюджетної кризи та економічного застою в країні. Якщо його оберуть, то він стане найстаршим канцлером Німеччини з часів Конрада Аденауера (1949 рік) – на момент виборів Мерцу виповниться 69 років.
Формування уряду може зайняти місяці
Навіть якщо консерватори (ХДС та їхня баварська сестринська партія Християнсько-соціальний союз) вийдуть на перше місце, головним завданням Мерца стане формування коаліції. Наразі їхній рейтинг у соцопитуваннях становить близько 32%, що означає, що для створення більшості вони потребуватимуть партнерів.
Історично найдовші коаліційні переговори у возз’єднаній Німеччині тривали майже шість місяців перед формуванням останнього уряду Меркель. Цього разу, враховуючи глобальні виклики та внутрішні проблеми, політики прагнутимуть досягти угоди протягом кількох місяців. Найімовірніші сценарії коаліції: так звана “Велика коаліція” із Соціал-демократичною партією (СДПН) нинішнього канцлера Олафа Шольца або ж уряд “Чорно-зелених” у союзі з “Зеленими”.
Позачасові вибори через бюджетну кризу
Зазвичай федеральні вибори у Німеччині проходять раз на чотири роки. Однак цього разу вони були перенесені з осені на більш ранній термін після розпаду чинного уряду в листопаді. Коаліція “світлофора” (СДПН, “Зелені” та ліберальна Вільна демократична партія) була нестабільною від самого початку своєї роботи у 2021 році. Ситуація загострилася через стагнацію економіки та успіхи AfD на виборах у східних землях Німеччини. Ключовим фактором розвалу коаліції стала суперечка щодо бюджету на 2025 рік, яка призвела до безпрецедентного конфлікту, в результаті якого Шольц звільнив міністра фінансів та лідера ВДП Крістіана Лінднера.
Головні теми виборчої кампанії: міграція та економіка
Загальне невдоволення виборців стало основою для короткої, але напруженої передвиборчої кампанії, що зосереджена на проблемах найбільшої економіки Європи. Проте три резонансні напади, здійснені іноземцями, змістили акцент на питання імміграції, надання притулку та внутрішньої безпеки. Міжнародні питання відіграють меншу роль, попри нещодавні кроки адміністрації Трампа, яка намагається виключити Європу з мирних переговорів щодо України та погрожує скороченням військової підтримки континенту.
Ліва партія може стати несподіванкою виборів
Ще кілька тижнів тому здавалося, що ліворадикальна партія “Ліві” (Die Linke) не зможе подолати 5% бар’єр для потрапляння до парламенту. Внутрішні конфлікти та поява нової лівопопулістської партії під керівництвом Сари Вагенкнехт серйозно ослабили їхні позиції. Проте останнім часом партія здобула підтримку серед молоді завдяки активності у соціальних мережах та фокусуванню на соціальній справедливості, зокрема доступному житлу та оподаткуванню багатіїв. Деякі опитування навіть прогнозують потенційну можливість створення “Червоно-чорно-зеленої” коаліції за участю СДПН, “Зелених” і “Лівих”, що може залишити консерваторів і AfD в опозиції.
Американські нафтовидобувні компанії навряд чи повернуться до Росії після завершення війни РФ проти України через понесені збитки, заявив засновник Continental Resources Гарольд Гемм, еотрий фінансував передвиборчу кампанію президента США Дональда Трампа.
Швейцарія могла б направити в Україну до 200 миротворців, підтвердив Головнокомандувач армії Томас Зюслі.
23 лютого на форумі “Україна. Рік 2025”, відповідаючи на запитання журналістів, глава держави Володимир Зеленський заявив, що готовий залишити посаду президента, якщо це сприятиме встановленню миру або наблизить Україну до вступу в НАТО.
Коли російські війська стрімко зайшли в українські міста та села на початку 2022, більшість українців не встигли виїхати на підконтрольну територію. Відтак сотні тисяч громадян опинилися відірваними від нормального життя — без зв’язку й роботи, під постійним тиском окупантів, які продовжують вести тихий терор в окупації з викраденнями й стратами цивільних.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про ймовірний розстріл військовополонених десантників на Курському напрямку. Омбудсмен вже звернувся до ООН та Червоного Хреста.