Щорічно через порти Балтії можна було б перевозити 10 млн тонн українського зерна — президент Литви

Джерело: Delfi

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що на рік близько 10 млн тонн українського зерна можна було б відправляти після розбудови портових коридорів Балтійського моря.

За його словами, країни Балтії та Польщі не змогли б експортувати стільки зерна, скільки Україна експортує основними транзитними маршрутами. Утім гарно розвинений цей альтернативний маршрут може зробити загальний внесок Польщі, Литви, Латвії та Естонії значним.

“Так, ми не можемо конкурувати з основними каналами експорту українського зерна, (…) однак, за нашими розрахунками, за умови дотримання певних вимог транзит українського зерна через морські порти країн Балтії та Польщі може становити 10 млн тонн на рік. Це було б важливою частиною, важливою підтримкою”, – заявив Науседа.

Також він наголосив, що ЄС має “зробити все можливе”, аби українське зерно експортувалося.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не очікує суттєвих змін у стратегії України після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Українські проєкти відновлення отримають додаткові можливості для залучення іспанського фінансування. Додаткове фінансування у 570 млн євро спрямують на підтримку інвестицій, постачання обладнання та участь іспанських компаній у відновленні української економіки.

Велика Британія профінансує на €300 млн постачання Україні 16 шведських винищувачів Gripen E. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва 16 липня.

Туреччина готова взяти на себе провідну роль у військово-морській складовій майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України, котрі також передбачають сухопутний та повітряний компоненти. Нині країни-союзники вже розробляють відповідні плани.

Бойові водолази Центру спеціального призначення НГУ “Омега” знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму.