Щорічно через порти Балтії можна було б перевозити 10 млн тонн українського зерна — президент Литви

Джерело: Delfi

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що на рік близько 10 млн тонн українського зерна можна було б відправляти після розбудови портових коридорів Балтійського моря.

За його словами, країни Балтії та Польщі не змогли б експортувати стільки зерна, скільки Україна експортує основними транзитними маршрутами. Утім гарно розвинений цей альтернативний маршрут може зробити загальний внесок Польщі, Литви, Латвії та Естонії значним.

“Так, ми не можемо конкурувати з основними каналами експорту українського зерна, (…) однак, за нашими розрахунками, за умови дотримання певних вимог транзит українського зерна через морські порти країн Балтії та Польщі може становити 10 млн тонн на рік. Це було б важливою частиною, важливою підтримкою”, – заявив Науседа.

Також він наголосив, що ЄС має “зробити все можливе”, аби українське зерно експортувалося.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.

Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.

Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року у Кремлі були переконані, що переважна більшість (близько 90%) українців підтримає російський наступ та не чинитиме опір.

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф допустив, що зустріч президента Володимира Зеленського з главою РФ Володимиром Путіним може відбутися найближчим часом.