Щорічно через порти Балтії можна було б перевозити 10 млн тонн українського зерна — президент Литви
Джерело: Delfi
Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що на рік близько 10 млн тонн українського зерна можна було б відправляти після розбудови портових коридорів Балтійського моря.
За його словами, країни Балтії та Польщі не змогли б експортувати стільки зерна, скільки Україна експортує основними транзитними маршрутами. Утім гарно розвинений цей альтернативний маршрут може зробити загальний внесок Польщі, Литви, Латвії та Естонії значним.
“Так, ми не можемо конкурувати з основними каналами експорту українського зерна, (…) однак, за нашими розрахунками, за умови дотримання певних вимог транзит українського зерна через морські порти країн Балтії та Польщі може становити 10 млн тонн на рік. Це було б важливою частиною, важливою підтримкою”, – заявив Науседа.
- Президент Литви Ґітанас Науседа висловив думку, що випадки скандалів із корупцією в Україні відчутно впливають на країни Заходу у питаннях постачання зброї Києву.
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.
Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.