Щорічно через порти Балтії можна було б перевозити 10 млн тонн українського зерна — президент Литви
Джерело: Delfi
Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що на рік близько 10 млн тонн українського зерна можна було б відправляти після розбудови портових коридорів Балтійського моря.
За його словами, країни Балтії та Польщі не змогли б експортувати стільки зерна, скільки Україна експортує основними транзитними маршрутами. Утім гарно розвинений цей альтернативний маршрут може зробити загальний внесок Польщі, Литви, Латвії та Естонії значним.
“Так, ми не можемо конкурувати з основними каналами експорту українського зерна, (…) однак, за нашими розрахунками, за умови дотримання певних вимог транзит українського зерна через морські порти країн Балтії та Польщі може становити 10 млн тонн на рік. Це було б важливою частиною, важливою підтримкою”, – заявив Науседа.
- Президент Литви Ґітанас Науседа висловив думку, що випадки скандалів із корупцією в Україні відчутно впливають на країни Заходу у питаннях постачання зброї Києву.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.