Шольц та Шмигаль обговорили повернення переселенців в Україну
Джерело: Денис Шмигаль в інтерв’ю ntv
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Берліна висловив сподівання на скоріше повернення українських переселенців.
Ми обговорювали з канцлером Шольцем, що повністю зацікавлені у поверненні до нашої країни всіх українців, котрі тікали у перші дні війни. Усіх українських біженців палко вітають в Україні, під час або після війни, ми чекаємо на цих людей, – повідомив Шмигаль.
Київ уже обговорив із федеральним урядом Німеччини технічні деталі повернення. Глава уряду запевнив, що сторони домовилися працювати спільно і знайти рішення, щоб якнайшвидше повернути всіх українців додому. Деталей домовленостей Шмигаль не розголошував.
Зауважимо, нещодавно в Україні створили Міністерство національної єдності. Главою призначили Олексія Чернишова. Основним завданням відомства буде робота щодо повернення в Україну переселенців. За оцінками Чернишова, з України через війну поїхали від 8 до 10 млн українців.
Водночас як саме відомство стимулюватиме українців повертатись поки що невідомо. Разом з тим, кількість біженців, які мають намір повертатися в Україну, поступово зменшується. Згідно з опитуванням ООН, їхня частка зменшилася з 77% до 65% проти 2023 року.
Нині у Німеччині перебуває близько 1,18 мільйона українських переселенців.
Додамо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив, що гроші, які мали б піти на соціальні виплати українським біженцям у Німеччині, слід віддавати на оборону України.
Своєю чергою, Норвегія не надаватиме притулок біженцям із Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, оскільки ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту, заявив уряд країни.
- Населення України з початку повномасштабного вторгнення Росії скоротилося на 10 мільйонів, або приблизно на чверть. Це пов’язано з еміграцією, падінням народжуваності та втратами на війні.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- У вересні Національний банк України опублікував щомісячний огляд. Там згадано, зокрема, що з початку 2024 року Україну покинули ще 400 тисяч людей.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.