Швеція та Фінляндія перехопили російські літаки над Балтикою
Джерело: Об’єднане командування Військово-повітряних сил НАТО
15 липня Швеція та Фінляндія перехопили два російських винищувачі над Балтійським морем. Центр повітряних операцій НАТО повідомив, що літаки летіли з Калінінграда до Росії.
Фінляндія та Швеція відстежували їх і запустили сили швидкого реагування для перехоплення.
Винищувачі РФ не були включені у план польотів, не підтримували радіозв’язок з диспетчером та не використовували транспондер. Фінські та шведські винищувачі перехопили їх у координації з НАТО.
“Угоди Альянсу забезпечують цілісність повітряного простору НАТО в регіоні Балтійського моря в режимі 24/7 і сприяють безпеці повітряного простору для всіх його користувачів”, – підсумовують у повідомленні.
- У Підмосков’ї, 12 липня, розбився пасажирський літак Sukhoi Superjet 100. Російські медіа повідомляють, що на борту були тільки члени екіпажу.
Правоохоронці викрили ще одного російського агента у лавах ЗСУ. Ним виявився завербований ФСБ мобілізований із Житомирщини, котрий навів повітряну атаку росіян на свій підрозділ БпЛА.
Президент України Володимир Зеленський не зміг стримати сліз під час інтерв’ю британському ведучому Стівену Бартлетту, коли розповідав про зустрічі з батьками українських військових, які загинули на війні. За його словами, деякі родини під час вручення державних нагород просять лише обійняти їх.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що укласти мирну угоду між Україною та Росією не вдалося через суттєві розбіжності у позиціях сторін стосовно окремих деталей переговорного процесу.
Після того, як нещодавня суперечка з Дональдом Трампом викликала у багатьох побоювання, що президент США знову схилився на бік Росії, Володимир Зеленський заявив, що його розбіжності з американським лідером не мають особистого характеру. Водночас він попередив, що зближення з Путіним лише посилить господаря Кремля.
Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.