Сі Цзіньпін закликав лідерів G20 «охолодити» російсько-українську війну
Джерело: RFI
Голова КНР Сі Цзіньпін звернувся до учасників саміту G20 із закликом сприяти “охолодженню” війни між Росією та Україною. Він наголосив на важливості ролі ООН та її Ради Безпеки у мирному врегулюванні кризи, закликаючи підтримувати всі зусилля, спрямовані на досягнення політичного рішення.
Сі зазначив, що міжнародна спільнота повинна уникати подальшої ескалації бойових дій та їх негативних наслідків, водночас шукати способи для врегулювання конфлікту дипломатичними шляхами.
Його виступ відбувся на тлі повідомлень про рішення адміністрації США дозволити Україні завдавати удари по території Росії ракетами ATACMS із дальністю до 300 км. Це вже підтвердив помічник держсекретаря США Браяном Ніколсом.
Президент Франції Емманюель Макрон підтримав позицію президента США Джо Байдена щодо послаблення обмежень на використання ATACMS. Рішення про передачу ракет обговорювалося також під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, де Верховний представник із закордонних справ Жозеп Боррель наголосив на його важливості для підтримки України.
- Росія прокоментувала рішення США дозволити Україні використовувати ракети дальнього ураження для ударів по території Росії. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков назвав це “нагнітанням напруженості”.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.