Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія виступили проти вимоги Мерца з фінансування України

Джерело: euronews

Лідери Словаччини, Чехії, Угорщини та Болгарії виступили проти ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца пов’язати ухвалення бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки з довгостроковою фінансовою підтримкою України. Напередодні глава німецького уряду заявив, що блокуватиме затвердження бюджету, якщо всі країни ЄС не візьмуть на себе зобов’язання щодо фінансування Києва.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо назвав ініціативу Мерца “класичним прикладом шантажу” та пригрозив скористатися правом вето.

Якщо пан Мерц говорить про можливість застосування вето, я можу сказати те саме. Ми маємо такі самі повноваження накладати вето, як і федеральний канцлер Німеччини, — заявив Фіцо під час зустрічі в Братиславі з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем.

Бабіш додав, що Мерц, ймовірно, не усвідомлює, що в запропонованому бюджеті ЄС для України вже передбачено 100 млрд євро. Однак ці кошти стануть доступними лише з 2028 року, тоді як уже наступного року Україна постане перед бюджетним дефіцитом у 70 млрд євро.

Мерц посилив тиск, надіславши листа голові Євроради Антоніу Кошті. У ньому канцлер назвав надання нової допомоги Україні необхідною умовою для затвердження наступного бюджету ЄС. Так він фактично пов’язав два питання, кожне з яких потребує одностайного схвалення країн-членів.

Брюссель пообіцяв покрити приблизно 45 млрд євро українського бюджетного дефіциту. Для цього ще належить визначити відповідний фінансовий механізм. З огляду на масштаб потреб, найімовірнішим варіантом наразі є випуск нових спільних боргових зобов’язань.

Це фінансування має доповнити вже погоджений пакет кредитної підтримки України у 90 млрд євро. Словаччина, Чехія та Угорщина домоглися звільнення від участі в ньому.

Підтримка України — це питання нашої спільної, неподільної європейської безпеки, а отже, і тягар цієї підтримки має розподілятися між усіма нами, — написав Мерц.

У вівторок, лише через день після оприлюднення листа, канцлер Німеччини зустрівся в Берліні з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.

За результатами двосторонньої зустрічі Мадяр чітко дав зрозуміти, що виступає проти пов’язування бюджету ЄС із допомогою Україні, оскільки вважає ці питання принципово різними.

Цілком можливо, що тут є політичний підтекст. Я не називав би це шантажем — узагалі уникаю таких слів, адже в сучасному світі все взаємопов’язано, — зазначив він, коментуючи попередні заяви Фіцо.

Мадяр пояснив, що Угорщина не може брати на себе нові боргові зобов’язання на рівні ЄС, оскільки сама намагається стримати стрімке зростання державного дефіциту.

З огляду на це, з внутрішньополітичних причин для нас це, безумовно, неприйнятно. Водночас ми продовжимо переговори в Берліні, Дубліні та Брюсселі, — заявив він. — Ми знайдемо рішення щодо бюджету ЄС. Я в цьому впевнений, — додав Мадяр.

Президент Болгарії Румен Радев, виступаючи у Варні, також послався на високий рівень бюджетного дефіциту, пояснюючи, чому країна не може долучитися до нових програм кредитування України. Водночас він наголосив, що Болгарія продовжить підтримувати Київ іншими способами, зокрема шляхом постачання енергоресурсів.

Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія входять до групи “Friends of Cohesion”. Це об’єднання 17 держав, які виступають за збереження фінансування політики згуртованості та сільськогосподарських субсидій у довгостроковому бюджеті ЄС.

Позиція спричинила конфлікт із так званими ощадливими країнами, які наполягають на скороченні витрат за всіма напрямами.

До цієї групи належать і найбільші донори України, зокрема Німеччина. Їх обурює позиція Словаччини, Чехії, Угорщини та Болгарії, які намагаються уникнути участі у фінансуванні України, водночас наполягаючи на збереженні виплат у межах політики згуртованості.

Фрідріх Мерц, виступаючи в Берліні спільно із Петером Мадяром, наголосив, що тягар підтримки України має розподілятися справедливіше.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорили подальшу допомогу Україні, підтримку енергетики, протиповітряну оборону, фінансову стійкість і просування до членства в Євросоюзі.