Сьогоднішні вибори у Швеції можуть привести ультраправих до уряду

Сьогодні, 13 вересня, у Швеції відбуваються парламентські вибори, результат яких може вперше привести ультраправих “Шведських демократів” (SD) безпосередньо до складу уряду. Останні опитування показують майже рівну боротьбу між лівоцентристським і правим блоками – різниця між ними становить лише 0,3 відсоткового пункту.

Джерело: The Guardian

Фавориткою на посаду прем’єр-міністра залишається лідерка Соціал-демократичної партії Магдалена Андерссон, яка після чотирьох років в опозиції прагне повернутися до влади. Водночас перевага її блоку в останні дні кампанії суттєво скоротилася.

На виборах 2022 року правоцентристські партії на чолі з нинішнім прем’єром Ульфом Крістерссоном уклали угоду з SD, порушивши давнє політичне табу. У результаті ультраправі не увійшли до уряду, але отримали значний вплив на його політику, зокрема у питаннях імміграції та боротьби зі злочинністю.

Тепер Крістерссон пообіцяв надати представникам SD міністерські посади у разі перемоги правого блоку. Це може стати для партії Джиммі Окессона важливим кроком від парламентської підтримки до безпосередньої участі у владі.

Правозахисники попереджають, що такий розвиток подій може ще більше підірвати міжнародну репутацію Швеції як країни, що традиційно виступала одним із найпослідовніших захисників прав людини.

“За останні чотири роки ми спостерігаємо величезні зміни в політиці щодо злочинності та імміграції”, – заявив директор з юридичних питань організації “Захисники громадянських прав” Джон Стаффер. За його словами, SD прагне ще більше скоротити імміграцію, скасувати дозволи на постійне проживання та домагатися виїзду людей із міграційним походженням зі Швеції – добровільного або примусового.

Водночас основні політичні сили Швеції самі змістилися праворуч у питаннях імміграції, злочинності та інтеграції. Тому навіть перемога соціал-демократів, за оцінкою Стаффера, навряд чи призведе до швидкого скасування жорсткої політики останніх років, хоча може зупинити її подальше посилення.

Вибори проходять на тлі ширшого посилення ультраправих сил у Європі. Напередодні німецька “Альтернатива для Німеччини” (AfD) стала першою на земельних виборах, тоді як у Франції Марін Ле Пен лідирує в опитуваннях напередодні президентських виборів наступного року.

За надзвичайно близьких результатів вирішальними можуть стати голоси виборців за менші партії. Зокрема, ключову роль здатні відіграти Ліберали, які входять до нинішньої правлячої коаліції, а також Центристська партія, що підтримує лівоцентристський блок.

Опитування Dagens Nyheter/Ipsos, проведене в п’ятницю, прогнозувало 175 місць у парламенті для лівого блоку Андерссон і 174 для правого блоку Крістерссона. Результати голосування очікуються в неділю ввечері, однак формування нового уряду може зайняти тижні або навіть місяці переговорів.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) фактично стоїть на боці Росії у війні проти України. Він назвав позицію партії “гротескною підміною” агресора і жертви.
У понеділок, 7 вересня, біля Бранденбурзьких воріт у Берліні зібралися на протест тисячі людей. Вони виступили проти ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН), яка щойно перемогла на виборах у Саксонії-Ангальт.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прокоментував перемогу “Альтернативи для Німеччини” у Саксонії-Ангальт, розкритикувавши власних громадян за підтримку ультраправої партії.
У Саксонії-Ангальт – одній із ключових східних земель Німеччини – на виборах у ландтаг ультраправа “Альтернатива для Німеччини” отримала понад половину голосів серед виборців віком від 35 до 60 років.

Росія розширила кампанію ударів по українській інфраструктурі, зосередившись на мостах через Дніпро в Києві. За останні дні атаки зафіксували на кількох переправах на півночі та півдні столиці. Хоча повністю зруйнувати ці масивні бетонні конструкції складно, повторні удари здатні пошкодити їхні несучі елементи, через що влада змушена обмежувати або повністю перекривати рух задля уникнення обвалів.