Спецпредставницею ЄС у справах українців стане колишня єврокомісарка Йоханссон – ЗМІ
Джерело: еспресо з посиланням на Politico
Колишню комісарку з питань внутрішніх справ Євросоюзу Ілву Йоханссон, ймовірно, призначать на посаду спеціальної представниці ЄС у справах українців.
Передбачається, що Йоханссон допомагатиме контролювати оприлюднену довгострокову стратегію Комісії стосовно українських переселенців. Нещодавно Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для приблизно 4,3 мільйона українських переселенців.
Окрім того, виконавчий орган ЄС оголосив про план або перевести українців до постійних легальних домовленостей, або сприяти поверненню додому, і планує запустити інформаційні центри, котрі працюватимуть спільно з Україною й надаватимуть рекомендації щодо інтеграції та повернення додому.
Минулого тижня комісар з питань міграції Магнус Бруннер оголосив, що роль спеціального представника полягатиме в посиленні координації, представництві інтересів українців та впровадженні практичних інструментів підтримки, включаючи розвиток центрів.
Довідка. Ілва Йоханссон була комісаркою з питань внутрішніх справ у Єврокомісії з 1 грудня 2019 до 30 листопада 2024 року. З 2014 по 2019 рік перебувала на посаді міністерки зайнятості Швеції. До цього – міністерка шкіл (з 1994 по 1998) та міністерка соціального забезпечення й літніх людей (з 2004 по 2006).
Членкиня шведського Риксдагу з 2006 року.
Має український орден “За заслуги” II ступеня “за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі”.
- Опитування показало, що 47% українських біженців у Норвегії не планують повертатися до України навіть після завершення війни. Лише 10% респондентів висловили бажання повернутися додому.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- Україна та Франція підписали декларацію про створення Центру єдності у Франції, що має стати осередком підтримки тимчасово переміщених осіб, допомагаючи їм у питаннях інтеграції, освіти, медицини та соціальної адаптації.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.