Спецслужби Чехії, Латвії та Швеції очікують посилення російських провокацій проти НАТО

Джерело: The Guardian.

Європейські спецслужби попереджають, що Росія може спробувати випробувати готовність НАТО до колективної оборони вже в найближчі місяці. Сценарії варіюються від диверсій і атак дронами до обмеженої військової провокації на території однієї з країн Альянсу.

Найжорсткішу оцінку озвучив керівник чеської служби безпеки BIS Міхал Коуделка. За його словами, Кремль теоретично може вдатися до невеликого вторгнення на територію держави, яка межує з Росією, або організувати операцію під чужим прапором.

“Це можливо. Це може бути обмежене вторгнення, провокація під чужим прапором або масштабна кампанія впливу”, – сказав він, додавши, що такий сценарій може реалізуватися впродовж “місяців, а не років”.

Раніше прем’єр Польщі Дональд Туск заявив у парламенті, що розвіддані вказують на підготовку Росією гібридних ударів проти країн, які підтримують Україну. За його словами, Москва може застосувати дрони або ракети, а потім спробувати представити інцидент як випадковість, щоб перевірити, наскільки реально союзники готові діяти за статтею 5 НАТО.

Французький президент Емманюель Макрон назвав ці попередження обґрунтованими. Після цього в Парижі відбулася термінова зустріч із лідерами партій та кандидатами у президенти, де обговорювали, зокрема, зростання російської гібридної загрози.

Водночас у країнах Балтії закликають не перебільшувати ризик прямої війни. Керівник латвійської служби державної безпеки Нормунд Межвієтс заявив, що ознак неминучого нападу наразі немає. За його словами, поки незрозуміло, чи йдеться про конкретний військовий план, чи про спробу посіяти страх і нестабільність.

“Ми не бачимо ознак неминучої атаки”, – сказав він, хоча визнав, що Москва готується до більш рішучих дій у Європі.

Усі опитані європейські розвідники водночас очікують посилення російської диверсійної кампанії. Серед потенційних цілей називають залізничну інфраструктуру, об’єкти, пов’язані з допомогою Україні, та підприємства оборонної промисловості.

Керівник шведської військової розвідки Томас Нільссон також заявив, що Москва не демонструє серйозної готовності до мирних переговорів щодо України.

“Я не бачив жодних ознак того, що в Москві серйозно розглядають справжні переговори”, – сказав він, припустивши, що Кремль усе ще вважає можливим досягти своїх стратегічних цілей силою.

У Кремлі заперечують підготовку нападу на НАТО. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков раніше заявив, що такі припущення “не мають нічого спільного з реальністю та намірами Російської Федерації”.

Триває 1698-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,5 млн осіб.

У неділю, 18 жовтня, в Україні прогнозують дощову погоду, місцями з грозами та сильним вітром.

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення постачання російського газу до Європи як частину мирної угоди щодо завершення війни в Україні. У Вашингтоні вважають, що це може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення бойових дій. Водночас європейські посадовці виступають проти такої пропозиції.

У Санкт-Петербурзі внаслідок атаки безпілотників спалахнула пожежа на території Петербурзького нафтового термінала. Під ударом також опинилися інші об’єкти інфраструктури міста. Крім того, про масовану атаку дронів повідомила влада Москви та Ленінградської області РФ.

Спеціальна робоча група Білого дому, спочатку створена президентом Дональдом Трампом для виявлення доказів нібито фальсифікацій на виборах, практично змінила свій фокус.