Справа Ма Янг: жінку, яка з дитинства жила в США, депортували до Лаосу

Джерело: vt.co

Жительку Мілвокі, яка жила в Сполучених Штатах з дитинства, минулого місяця депортували до Лаосу — попри те, що вона не має жодних зв’язків із цією країною і не володіє мовою.

37-річна Ма Янг, мати п’ятьох дітей, заявила, що опинилася без необхідних ліків, без родини та без уявлення, що робити далі. Янг, народжена у тайському таборі для біженців у родині хмонгів після В’єтнамської війни, переїхала до США, коли їй було всього вісім місяців.

Майже все своє життя жінка прожила в Мілвокі, де створила родину. Однак 6 березня її відправили із Чикаго до Атланти, потім до Південної Кореї, а звідти до Лаосу.

Як розповіли у виданні, депортація жінки стала наслідком попереднього засудження за звинуваченням, пов’язаним із марихуаною, за яке вона вже відбула 30-місячне ув’язнення.

Після прибуття до В’єнтьяна, столиці Лаосу, Янг затримали військові та поселили в гуртожиток, з якого її п’ять днів не випускали та забороняли контактувати з будь-ким. Коли жінці дозволили зняти готівку й купити телефон, вона змогла зв’язатися зі своїм коханим Майклом Бабом у США.

Фото: Facebook

Однак навіть після звільнення з-під варти її проблеми не зникли. Повідомляється, що лаоська влада утримує її документи, що унеможливлює пошук житла чи роботи.

“Як я можу щось орендувати чи купити без документів? Я зараз просто ніхто”, – прокоментувала жінка.

Водночас вона залишилася без інсуліну для лікування діабету та має лише незначний запас ліків від підвищеного тиску.

У Мілвокі її коханий Баб — громадянин США, який переніс дві операції на мозку та частково паралізований — залишився сам доглядати за їхніми дітьми. Їхня старша донька, 22-річна Азія, взяла на себе обов’язки по догляду за молодшими братами й сестрами, найменшому з яких лише шість років.

За даними видання, депортація Янг стала несподіванкою, оскільки Лаос традиційно відмовлявся приймати депортованих зі США. Згідно з офіційними даними, торік туди не було депортовано жодної особи. Янг була впевнена, що, відбувши покарання, зможе залишитися в США.

За словами жінка, кілька адвокатів ввели її в оману щодо імміграційних наслідків її вироку. Вона уклала угоду з прокурором у справі про торгівлю марихуаною, вважаючи, що це не вплине на її імміграційний статус. Проте, як постійний резидент, вона втратила грін-карту через цей вирок. Після відбуття покарання її перевели до центру утримання ICE у Міннесоті, де вона підписала документ про депортацію в обмін на звільнення. Жінка була впевнена, що її другий адвокат пізніше відкриє кримінальну справу повторно та скасує вирок, що автоматично анулювало б депортаційний наказ. Але цього не сталося.

“Я просто потрапила в пастку цієї системи”, — сказала Янг. Її перший адвокат Річчі визнав, що ситуація Янг була несправедливою через її статус народженої у таборі для біженців, а не в США.

Зазначається, що спільнота хмонгів у США складається переважно з біженців, які воювали на боці американських військ під час В’єтнамської війни, а потім зазнали переслідувань у Південно-Східній Азії. Багато таких родин, включно з сім’єю Янг, були переселені до США за гуманітарними програмами.

Тепер Янг опинилася у країні, в якій ніколи не жила, без юридичних документів, ресурсів чи підтримки. Вона досі не отримала жодних відповідей від лаоської влади щодо свого майбутнього.

Депортація Янг є частиною ширшої кампанії щодо виселення як нелегальних мігрантів, так і постійних резидентів із кримінальними вироками. Агенція повідомляє, що за адміністрації Дональда Трампа посилили зусилля з депортації осіб із судимістю, навіть у випадках, коли раніше виселення не застосовувалося.

• Президент США Дональд Трамп хоче ввести перевірку для виявлення, покарання та депортації антисемітів.