Стали відомі лауреати Нобелівської премії з економічних наук
Джерело: Нобелівський комітет
Лауреатами Нобелівської премії з економічних наук 2025 року стали американсько-ізраїльський економіст Джоель Мокір, французький економіст Філіп Агьон та канадський економіст Пітер Говітт “за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями”.
“Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Шведського державного банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля 2025 року Джоелу Мокіру, Філіппу Агйону та Пітеру Гоуту — “за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями”, – йдеться в повідомленні.
Водночас вказано, що половину премії отримає Джоел Мокір “за визначення передумов сталого зростання через технологічний прогрес”, а іншу половину – спільно Філіпп Агйон і Пітер Гоут “за теорію сталого зростання через креативне руйнування”.
Як зазначається в пресрелізі, Мокір використав історичні джерела, щоб з’ясувати, як безперервне економічне зростання стало новою нормою. Агйон і Гоут також досліджували механізми стійкого зростання. У своїй статті 1992 року вони створили математичну модель явища “креативного руйнування” – коли новий і кращий продукт виходить на ринок, компанії, що продають старі товари, зазнають збитків. Вони показали, як нові технології можуть стимулювати довготривале зростання.
Протягом останніх двох століть світ уперше в історії спостерігає стале економічне зростання. Це дозволило мільйонам людей вийти з бідності та створило основу сучасного добробуту. Лауреати цього року – Мокір, Агйон і Гоут – пояснили, як інновації стають рушієм подальшого прогресу.
Фото: Johan Jarnestad/The Royal Swedish Academy of Sciences
Технології розвиваються швидко та впливають на всіх – нові продукти й методи виробництва постійно замінюють старі. Це – основа стабільного економічного зростання, що веде до підвищення рівня життя, покращення здоров’я та якості життя людей у всьому світі.
Однак так було не завжди. Більшу частину історії людства панувала стагнація. Незважаючи на періодичні відкриття, які тимчасово покращували умови життя, зростання завжди зупинялося.
Джоел Мокір показав, що для того, щоб інновації безперервно змінювали одна одну, потрібно не лише знати, що щось працює, а й розуміти, чому. Саме цього часто бракувало до промислової революції, що ускладнювало подальший розвиток відкриттів і винаходів. Він також наголосив на важливості відкритого суспільства, яке готове до нових ідей і змін.
Філіпп Агйон і Пітер Гоут пояснили, що креативне руйнування має подвійний ефект: воно створює нове, але водночас руйнує старе. Компанії, чиї технології застарівають, програють конкурентну боротьбу.
У різний спосіб лауреати показали, що креативне руйнування створює конфлікти, які потрібно керовано врівноважувати, інакше інновації можуть бути заблоковані великими компаніями чи групами інтересів.
“Робота лауреатів показує, що економічне зростання не можна вважати даністю. Ми маємо підтримувати механізми, які лежать в основі креативного руйнування, щоб не повернутися до стагнації,” – сказав Джон Хасслер, голова комітету з присудження премії з економічних наук.
- Лауреатами Нобелівської премії з хімії 2025 року стали троє вчених, що розробили нову форму молекулярної архітектури — металоорганічні каркаси, що можуть використовуватися для збору води з повітря пустелі, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізації хімічних реакцій.
- Шведська королівська академія оголосила лауреатів нобелівської премії з фізики. Ними стали американські вчені Джон Кларк, Мішель Х. Деворе та Джон М. Мартініс “за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі”.
- Троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2025 року за відкриття класу імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних атак на власні тканини.
Наприкінці червня під час рекордної хвилі спеки, що охопила західну частину Європи, померли понад 10 тисяч людей. Про це свідчать дані мережі EuroMOMO, яку підтримують Європейський центр із профілактики та контролю захворювань (ECDC) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
13 липня відзначається Всесвітній день рому, Міжнародний день головоломки та Всесвітній день року. За церковним календарем вшановують пам’ять святого преподобного Стефана Савваїта.
Триває 1601-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
У понеділок, 13 липня, в Україні збережеться тепла погода, однак у частині регіонів пройдуть короткочасні дощі. Найвищі температурні показники очікуються на півдні та сході країни, тоді як на заході буде дещо прохолодніше.
У Бангкоку щонайменше 27 людей загинули під час пожежі в пабі “Rong Beer Na Lat Phrao”. За словами прем’єра Таїланду Анутіна Чанвіракула, заклад швидко заповнився димом, а відвідувачі не мали доступу до пожежних виходів.