Стародавні єгиптяни могли приносити слуг у жертву після смерті правителів – дослідження
Джерело: CNN
Судово-медична експертиза людських останків, знайдених біля поховальних комплексів давньоєгипетських правителів, виявила докази того, що деяких слуг могли вбивати після смерті монархів і ховати поруч із ними. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Environmental Archaeology.
Останки розкопали у 1920-х роках в Абідосі, на сході Єгипту. Вони датуються приблизно 3000 роком до нашої ери. Археологи, які досліджували поховання, припускали, що йдеться про людські жертвоприношення, однак раніше не мали судово-медичних доказів, які могли б підтвердити цю версію.
Дослідниця Розелін Кемпбелл, постдокторантка Університету Пердью в американському штаті Індіана, вивчила 46 черепів, які збереглися після первинних розкопок і нині перебувають у Кембриджському університеті.
На 18 черепах, тобто приблизно у 39% досліджених випадків, виявили потенційно смертельні травми. За словами Кемпбелл, це переважно лінійні переломи, які могли спричинити швидку втрату свідомості, внутрішню кровотечу та смерть. Такі ушкодження зазвичай виникають унаслідок удару широким пласким предметом.
Дослідниця зазначила, що характер травм разом з археологічним контекстом поховань переконливо свідчить: принаймні частину людей могли вбити, а потім поховати біля гробниць правителів.
Водночас Кемпбелл застерегла від узагальнень. Через невелику кількість збережених останків і брак повних даних неможливо встановити, чи були вбиті всі поховані слуги, лише деякі з них або ж їхня смерть мала інші причини. Частина людей могла померти природною смертю, а інших могли вбити способами, які не залишили помітних слідів на кістках.
Британський археолог Фліндерс Петрі, який проводив первинні розкопки на початку XX століття, запідозрив людські жертвоприношення через велику кількість могил навколо царських поховань. Він сфотографував останки й задокументував знахідки, після чого перепоховав більшість кісток, залишивши частину черепів для подальшого вивчення.
За словами Кемпбелл, у різних культурах слуг могли приносити в жертву через вірування, що вони продовжуватимуть служити правителю після смерті. Така практика також могла демонструвати владу монарха. Деякі люди могли погоджуватися на смерть добровільно, сподіваючись здобути вічне життя або особливу честь, тоді як інших могли обирати чи примушувати до цього.
Кетрін Слінгер, викладачка єгипетської археології Манчестерського університету, яка не брала участі в дослідженні, зазначила, що раніше спосіб убивства царських слуг залишався невідомим. Серед можливих пояснень розглядали задушення та отруєння.
За її словами, нове дослідження вперше надало судово-медичні докази, які підтверджують версію людських жертвоприношень і вказують на можливий спосіб убивства принаймні частини цих людей.
Водночас судовий археолог Карл Гаррісон з Університету Ексетера закликав обережно інтерпретувати результати. На його думку, судово-медична експертиза допомагає встановити характер травм, але сама по собі не дає змоги остаточно визначити наміри людей, які їх завдали. Без достатніх письмових свідчень і з огляду на складність давніх суспільств повністю реконструювати обставини таких подій неможливо.
Кемпбелл готує книгу про поховання, особистості васалів і уявлення стародавніх єгиптян про смерть та жертвоприношення. Її публікацію запланували на 2027 рік.
- У Відні двоє чоловіків викрали з Музею прикладного мистецтва (MAK) платинове намисто, оздоблене 673 діамантами. Прикраса вагою близько 200 каратів свого часу належала єгипетській королівській родині.
Судово-медична експертиза людських останків, знайдених біля поховальних комплексів давньоєгипетських правителів, виявила докази того, що деяких слуг могли вбивати після смерті монархів і ховати поруч із ними. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Environmental Archaeology.
Суд у місті Балаково Саратовської області РФ призначив 33-річному росіянину Владиславу Силаєву штраф у розмірі 40 тисяч рублів за протоколом про “дискредитацію” російської армії через публікації у соцмережі “ВКонтакте”.
За десять років після голосування за вихід Великої Британії з Європейського Союзу та перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США світова економіка стала ще більш інтегрованою, попри торговельні бар’єри, антиімміграційну політику та зростання націоналізму. Глобалізація не лише збереглася, а й поширилася на цифрову економіку, штучний інтелект і міжнародний ринок праці, пише Bloomberg.
Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував рішення про послаблення санкцій та дозвіл Росії на продаж нафтопродуктів на тлі нещодавніх кулуарних домовленостей між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним про мільйонні постачання російського дизелю. Під час зустрічі з двопартійною делегацією Конгресу США у Києві український лідер наголосив, що миру завдяки слабкості ніколи не буває.
Дослідники з Гельсінського університету з’ясували, що депресія може бути не єдиним біологічним станом, а об’єднувати кілька принципово різних моделей активності головного мозку. У науковому проєкті вчені вивчили показники 263 людей із великим депресивним розладом та 75 здорових учасників для контрольної групи, щоб зрозуміти, чому пацієнти з однаковим діагнозом можуть мати кардинально різний досвід та симптоми.