Суд над Марін Ле Пен: останні події та реакції довкола вироку ультраправій політикині
“Національне об’єднання” Марін Ле Пен визнали винною у розкраданні коштів Європарламенту. Вона не зможе балотуватись у президенти Франції у 2027 році.
Букви зібрали останні новини стосовно судового процесу, який потенційно може змінити політичний ландшафт Франції.
Винними у цій справі також визнали ще вісім депутатів Європарламенту від її партії. Суд оцінив загальну суму збитків у 2,9 мільйона євро, з яких Ле Пен особисто привласнила близько 474 000 євро. Вирок передбачає чотири роки позбавлення волі, штраф у 100 тисяч євро та заборону на участь у виборах протягом п’яти років, що набирає чинності негайно. Прокурори вимагали для політикині 10 років ув’язнення.
Слідство встановило, що партія “Національне об’єднання” систематично використовувала кошти Європарламенту на зарплати людям, які фактично працювали у партійній структурі, а не виконували обов’язки парламентських помічників. У суді наголосили, що всередині партії діяла система фіктивних контрактів, за якими кошти залишалися у депутатів.
Реакція ультраправих сил Європи
Вирок викликав хвилю обурення серед європейських ультраправих політиків. Маріон Марешаль, племінниця Ле Пен та депутатка Європарламенту, звинуватила суддів у політичному переслідуванні:
“Судді, які вважають себе вищими за суверенний народ, вирішили в судовій залі розправитися з тією, кого вони не змогли здолати на виборах. Це атака на демократію.”
Лідер нідерландських ультраправих Герт Вілдерс заявив, що вирок є “надто жорстким”, і висловив сподівання, що Ле Пен виграє апеляцію та зможе балотуватися у президенти Франції. Аналогічну думку висловили прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та заступник прем’єра Італії Маттео Сальвіні, який назвав рішення суду “військовою декларацією Брюсселя”.
Судова мотивація
Суддя Бенедикт де Пертюї пояснила рішення негайно заборонити Ле Пен балотуватися тим, що її участь у виборах могла спричинити “значне порушення громадського порядку”. Це рішення стало серйозним ударом по “Національному об’єднанню”, яке розглядало Ле Пен як головну кандидатуру на виборах 2027 року.
Наразі Ле Пен утримається від публічних коментарів, хоча планує виступити у вечірньому випуску новин на телеканалі TF1. Її партія заявила, що у випадку остаточного відсторонення Ле Пен їхнім кандидатом на виборах може стати 29-річний голова партії Жордан Барделла.
Кремль та європейські праві
Ле Пен, критикиня санкцій проти РФ, воєнної допомоги України та відома своєю дружбою з президентом РФ Володимиром Путіним, здобула сьогодні підтримку і з боку Кремля.
Прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що вирок Ле Пен є свідченням “відходу Європи від демократичних норм”. Подібні заяви прозвучали від правих політиків Бельгії, Іспанії та Румунії, які порівняли ситуацію з політичними переслідуваннями у тоталітарних режимах.
“Національне об’єднання” залишається без своєї найвідомішої лідерки, а її прихильники вбачають у вироку атаку на демократію та націоналістичний рух у Європі.
- 30 вересня лідерка ультраправої партії “Національне об’єднання” і кандидатка у президенти Франції Марін Ле Пен постала перед судом у Парижі за звинуваченням у нецільовому використанні коштів Європарламенту.
Глава Росії Володимир Путін особисто доручив активізувати диверсійні операції проти країн НАТО, повідомили європейські посадовці, обізнані з висновками американських спецслужб. За даними WSJ, невдала атака із застосуванням дронів в аеропорту німецького Лейпцига 4 серпня стала однією з перших акцій у межах цієї кампанії.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів – це стало наслідком домовленості з президентом США Дональдом Трампом.
У Києві внаслідок ранкової російської атаки загинули двоє людей, ще одна людина постраждала.
Європейські лідери на тлі загострення відносин між президентами Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським й послаблення американської підтримки Києва мають намір провести власні переговори з Кремлем щодо припинення війни. Як стверджує міжнародний оглядач Financial Times Гідеон Рахман, уже найближчим часом може відбутися телефонна розмова між лідерами європейських країн і главою Росії Володимиром Путіним.