Суд Німеччини скасував перешкоди для позову Усманова проти ЄС

Джерело: Welt

Федеральний суд Німеччини визнав незаконною відмову голови Земельного суду Гамбурга передати Раді ЄС документи за позовом російського мільярдера Алішера Усманова. Бізнесмен вимагає заборонити поширення тверджень про його зв’язки з главою РФ Володимиром Путіним, які використовували для обґрунтування санкцій проти нього.

У вересні 2026 року Євросоюз уже зняв санкції з Усманова. Водночас судовий спір щодо достовірності відомостей, на яких ґрунтувалися обмеження, триває.

Усманов подав позов до Земельного суду Гамбурга проти Ради ЄС у грудні 2023 року. Однак 4 березня 2024-го голова суду відмовився організувати вручення документів відповідачу в Брюсселі. Федеральне відомство юстиції Німеччини за участю МЗС і Мін’юсту країни виступило проти такого кроку. У січні 2025 року Ганзейський вищий земельний суд залишив відмову чинною.

Федеральний суд Німеччини скасував обидва рішення. Як випливає з постанови BGH, з якою ознайомилося видання, відмову вручити документи визнали “незаконною” та такою, що “порушувала права” Усманова. За словами адвокатів російського бізнесмена, суд також встановив, що голова Земельного суду не мав повноважень перешкоджати цій процедурі.

Адвокат Усманова також звинуватив німецьку владу у втручанні в роботу судової системи. За його словами, МЗС ФРН за попереднього уряду нібито намагалося не допустити розгляду позову проти Ради ЄС.

Рішення BGH усуває перешкоди для вручення документів, втім, не означає перемоги Усманова у судовому процесі. Сам позов іще не розглядали.

МЗС Німеччини виступало проти судового оскарження санкцій

У листопаді 2025 року Welt, вивчивши внутрішнє листування німецьких відомств, повідомило, що МЗС Німеччини виступало проти передачі позову Усманова Раді ЄС. На той час відомство очолювала Анналена Бербок.

У листі від листопада 2023 року представник відомства попереджав, що розгляд таких спорів національними судами може послабити наднаціональний характер санкційної політики Євросоюзу. Також він застерігав від ризику ухвалення суперечливих судових рішень у різних країнах ЄС.

22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.

Рішення ЄС викликало невдоволення серед прихильників жорсткішого тиску на Росію. Латвія виступила проти скасування обмежень, втім, зрештою утрималася під час фінального голосування. Згодом Естонія вирішила запровадити національні санкції проти російських мільярдерів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Також Литва заморозила активи Усманова та Фрідмана в межах національних санкцій проти них.

Після цього, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Литві за підтримку та цю ініціативу. Він також закликав інші країни ЄС наслідувати приклад Литви та запровадити аналогічні обмеження.

Своєю чергою, Володимир Зеленський закликав посилювати санкційний тиск на Росію та не допускати послаблення обмежень щодо російських бізнесменів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Статки десяти найбагатших людей світу за останній місяць скоротилися сукупно на 273 мільярди доларів США. Причиною стало падіння акцій технологічних компаній.

Федеральний суд Німеччини визнав незаконною відмову голови Земельного суду Гамбурга передати Раді ЄС документи за позовом російського мільярдера Алішера Усманова. Бізнесмен вимагає заборонити поширення тверджень про його зв’язки з главою РФ Володимиром Путіним, які використовували для обґрунтування санкцій проти нього.

Шукаєте, що подивитися восени — від українських детективів і комедій до захопливих кримінальних історій та продовжень популярних серіалів? Платформа кіно і телебачення Київстар ТБ підготувала найцікавіші релізи жовтня: від проєктів, які вже можна подивитися на платформі, до новинок, на які варто чекати найближчим часом. Серед них — нові сезони улюблених історій, українські комедійні проєкти та гучні міжнародні прем’єри.

2 листопада ціни на золото відновилися після падіння до найнижчого рівня за рік. Спотова ціна металу зросла на 0,7% — до $3902,03 за унцію.

2 листопада в Брюсселі голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що кібератаки є частиною ширшої війни Росії проти України, мета якої – завдати якомога більшої шкоди цивільному населенню. Так вона зреагувала на злам українського застосунку “Повітряна тривога”.