Суд повернув у державну власність Успенський собор ХІІ століття у Каневі
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Господарський суд Черкаської області зобов’язав Київську митрополію УПЦ МП повернути в державну власність об’єкт культурної спадщини національного значення – Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття.
Це рішення суд ухвалив за позовом Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України.
Встановлено, що виконавчий комітет Канівської міської ради у 2003 році надав дозвіл Українській православній церкві МП оформити право власності на пам’ятку археології. Надалі це стало підставою для реєстрації права колективної власності.
Органи прокуратури разом з МКІП у суді довели незаконність передачі будівлі Успенського собору. Адже законодавством встановлено пряму заборону відчуження пам’яток культурної спадщини, які перебувають у державній власності.
Суд визнав незаконними та скасував рішення виконкому Канівської міськради, свідоцтво про право власності на будівлю за УПЦ МП, а також скасував державну реєстрацію речового права на об’єкт культурної спадщини національного значення.
Після набрання рішенням суду законної сили МКІП забезпечить закріплення нерухомого майна в межах чинного законодавства.
Успенський собор є пам’яткою археології національного значення. Це стародавній храм часів Київської Русі, побудований у 1144 році князем Всеволодом Ольговичем. У 1861 році в Успенському соборі відспівували українського поета Тараса Шевченка.
- Господарський суд Житомирської області задовольнив позов Бердичівської окружної прокуратури і повернув у державну власність пам’ятку місцевого значення – будинок-садибу Терещенків в селищі Червоне Житомирської області.
- 26 лютого апеляційний суд залишив без змін рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, постановивши усунути перешкоди державі у користуванні церквою-фортецею у с. Сутківці Хмельницької області та повернути її державі з незаконного фактичного володіння та користування протоієрея Хмельницької єпархії УПЦ Московського патріархату шляхом звільнення.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.