Суд ЄС частково зняв санкції з доньки російського олігарха Токарева

Джерело: постанова суду ЄС

Суд Європейського союзу у Люксембурзі частково скасував санкції проти Маї Токарєвої, доньки колишнього співробітника ФСБ РФ та президента ПАТ “Транснефть” Миколи Токарєва.

У вересні 2023 року суд уже задовольнив позов Токарєвої щодо санкцій, запроваджених у 2022 та 2023 роках, тоді як обмеження, запроваджені у березні 2024 року, залишалися чинними. Водночас постанова від 26 лютого 2025 року поширюється саме на не скасовані раніше санкції. Втім, деякі обмеження, зокрема пов’язані з фінансовими активами та поїздками, можуть залишатися в силі, залежно від конкретного формулювання судового рішення.

Батько Маї Токарєвої, Микола Токарєв — давній знайомий глави РФ Володимира Путіна ще з часів КДБ. Його компанія “Транснефть” є одним із ключових спонсорів російської влади, а також, за даними розслідувачів, причетна до фінансування розкішного палацу під Геленджиком, який пов’язують із Путіним.

Через наближеність до Кремля Токарєва внесли у санкційні списки Канади, США, Великої Британії, ЄС, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії та України. Санкції проти нього запровадили ще в лютому 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Згідно з інформацією ЗМІ, Токарєва має медичну освіту та володіла 24% акцій фармацевтичного холдингу “ФармЕко”. Також у 2014 році, через три місяці після запровадження санкцій проти “Транснефти”, вона отримала паспорт Кіпру.

Рішення суду викликало обурення серед європейських політиків, адже Токарєва продовжує отримувати вигоду від статків, накопичених її батьком завдяки зв’язкам із Кремлем.

  • Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції і конфіскував активи російського олігарха Алішера Усманова та його ділових партнерів – родини Скоч та Володимира Стрешинського.
  • Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду щодо конфіскації активів російського олігарха Михайла Фрідмана і його партнерів Петра Авена та Андрія Косогова.
  • З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна конфіскувала щонайменше 15 млрд грн російських активів. Зокрема мова про майно російських олігархів Дерипаски, Ротенберга, Гінера, Шелкова, Євтушенкова, активи зрадників та пособників росіян Богуслаєва, Балицького, Сальдо, Януковича та ще десятків підсанкційних осіб.
  • Суд Європейського союзу у Люксембурзі відхилив позов російського мільярдера Олега Дерипаски стосовно зняття санкцій ЄС.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.