Суд заборонив журналістам публікувати дані про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР
Джерело: ЦПК, “Слідство.Інфо”
Печерський районний суд Києва в особі судді Сергія Вовка заборонив “Слідству.Інфо” та ЦПК поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції брата директора Державного бюро розслідувань, харківського бізнесмена Олександра Сухачова.
Журналісти стверджують, що дослідили майно Сухачова та виявили зв’язки, які, за їхніми словами, ведуть до Державного бюро розслідувань.
Заборона зʼявилася 6 липня — саме тоді, коли журналісти готували до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості Олександра Сухачова.
В обох організаціях вбачають у цьому тиск на журналістів та наступ на свободу слова.
Суть рішення — Сергій Вовк заборонив організаціям та безпосередньо журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно брата директора ДБР. Рішення є заходом забезпечення позову, винесене ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті.
Натомість, в ухвалі мовиться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова.
У ЦПК це назвали “дуже небезпечним прецедентом”.
Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати, — прокоментувала ухвалу виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Суддя вирішив, що публікація про майновий стан, деталей набуття об’єктів нерухомості, джерел їх фінансування, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу. А також порушить комерційну таємницю ТОВ “Парковий-2”. З рішення випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про належні йому 143 об’єкти нерухомості.
Своєю чергою, на рішення суду зреагував нардеп Ярослав Железняк, котрий прокоментував вчорашнє інтерв’ю директора ДБР стосовно “загрози” реформування” ДБР.
Вчора всі звернули увагу у інтервʼю тільки на фразу директора ДБР що “реформування” Бюро під час війни стане загрозою порядку у ЗСУ та загалом у державі. Але там ще була одна: “Зараз, до речі, знову готується чергова медійна провокація проти Бюро та мене особисто. Але, якщо я так “муляю” комусь очі, значить я – на своєму місці”.
Депутат вбачає у такій заяві причину сьогоднішніх подій щодо заборони журналістами публікувати дані.
P.S. На місці ЦПК та Слідство.Інфо я б заборонив ДБР гуглити, що таке “Ефект Стрейзанд”….хоча, здається вони і самі справляються, — додав він.
Що передувало?
24 червня ЦПК надіслав запит до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які журналісти виявили щодо нерухомості його рідного брата. Мова була про набуття 143 обʼєктів нерухомості — квартир та офісів. Інформація про ці об’єкти виявили під час аналізу відкритих держреєстрів. Схожий запит був надісланий до ТОВ “Парковий-2”, яке має зв’язок із братом Олексія Сухачова.
Тобто, від надсилання запиту до задоволення заяви у суді пройшло менше двох тижнів.
Це рішення одіозного судді Печерського суду Сергія Вовка, який сам неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, не має нічого спільного з законом, є свавільним та шкідливим, адже посягає на свободу слова. Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан, — зазначила Каленюк.
ЦПК та “Слідство.Інфо” оскаржуватимуть рішення.
В організаціях вбачають, що справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову — стратегічного позову проти громадської участі, який фігуранти розслідувань подають, аби заблокувати журналістську роботу і змусити громадськість замовкнути до публікації матеріалу.
- Один із підозрюваних у справі “Міндічгейту” заявляв про звʼязки із керівництвом Державного бюро розслідувань. Попри це, ДБР не планує допит свого очільника Олексія Сухачова.
Президентка Молдови Мая Санду підтримала рішення полегшити транзит української аграрної продукції через країну, попри застереження місцевих фермерів. Вона заявила, що уряд має захистити молдовських виробників, але Кишинів не може “повернутися спиною” до України під час війни.
У Мілвокі випадково знайшли роботу Пабло Пікассо, яку викрали з галереї ще у 2018 році. Акватинта “Torero” висіла за дверима спальні в захаращеній квартирі, орендаря якої незадовго до цього виселили.
Saudi Aramco почала пропонувати партії нафти для перевантаження з судна на судно біля узбережжя Оману. Це може свідчити про те, що Саудівська Аравія активніше виводить нафту за межі Перської затоки на тлі ризиків для судноплавства.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер долучився до переговорів щодо відновлення плану Дональда Трампа для припинення вогню в Газі. Паралельно Джаред Кушнер понад чотири години переконував Беньяміна Нетаньягу просувати домовленості й “не створювати перешкод”.
Північноатлантичний альянс розробив кілька сценаріїв дій у разі нападу Росії на Естонію, Латвію чи Литву. Основна мета — зупинити наступ і послабити російські сили.