Суд заборонив журналістам публікувати дані про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР
Джерело: ЦПК, “Слідство.Інфо”
Печерський районний суд Києва в особі судді Сергія Вовка заборонив “Слідству.Інфо” та ЦПК поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції брата директора Державного бюро розслідувань, харківського бізнесмена Олександра Сухачова.
Журналісти стверджують, що дослідили майно Сухачова та виявили зв’язки, які, за їхніми словами, ведуть до Державного бюро розслідувань.
Заборона зʼявилася 6 липня — саме тоді, коли журналісти готували до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості Олександра Сухачова.
В обох організаціях вбачають у цьому тиск на журналістів та наступ на свободу слова.
Суть рішення — Сергій Вовк заборонив організаціям та безпосередньо журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно брата директора ДБР. Рішення є заходом забезпечення позову, винесене ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті.
Натомість, в ухвалі мовиться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова.
У ЦПК це назвали “дуже небезпечним прецедентом”.
Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати, — прокоментувала ухвалу виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Суддя вирішив, що публікація про майновий стан, деталей набуття об’єктів нерухомості, джерел їх фінансування, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу. А також порушить комерційну таємницю ТОВ “Парковий-2”. З рішення випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про належні йому 143 об’єкти нерухомості.
Своєю чергою, на рішення суду зреагував нардеп Ярослав Железняк, котрий прокоментував вчорашнє інтерв’ю директора ДБР стосовно “загрози” реформування” ДБР.
Вчора всі звернули увагу у інтервʼю тільки на фразу директора ДБР що “реформування” Бюро під час війни стане загрозою порядку у ЗСУ та загалом у державі. Але там ще була одна: “Зараз, до речі, знову готується чергова медійна провокація проти Бюро та мене особисто. Але, якщо я так “муляю” комусь очі, значить я – на своєму місці”.
Депутат вбачає у такій заяві причину сьогоднішніх подій щодо заборони журналістами публікувати дані.
P.S. На місці ЦПК та Слідство.Інфо я б заборонив ДБР гуглити, що таке “Ефект Стрейзанд”….хоча, здається вони і самі справляються, — додав він.
Що передувало?
24 червня ЦПК надіслав запит до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які журналісти виявили щодо нерухомості його рідного брата. Мова була про набуття 143 обʼєктів нерухомості — квартир та офісів. Інформація про ці об’єкти виявили під час аналізу відкритих держреєстрів. Схожий запит був надісланий до ТОВ “Парковий-2”, яке має зв’язок із братом Олексія Сухачова.
Тобто, від надсилання запиту до задоволення заяви у суді пройшло менше двох тижнів.
Це рішення одіозного судді Печерського суду Сергія Вовка, який сам неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, не має нічого спільного з законом, є свавільним та шкідливим, адже посягає на свободу слова. Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан, — зазначила Каленюк.
ЦПК та “Слідство.Інфо” оскаржуватимуть рішення.
В організаціях вбачають, що справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову — стратегічного позову проти громадської участі, який фігуранти розслідувань подають, аби заблокувати журналістську роботу і змусити громадськість замовкнути до публікації матеріалу.
- Один із підозрюваних у справі “Міндічгейту” заявляв про звʼязки із керівництвом Державного бюро розслідувань. Попри це, ДБР не планує допит свого очільника Олексія Сухачова.
Британська акторка Дафні Кін, відома за роллю Лори у фільмі “Лоґан”, розповіла, що в дитинстві їй пропонували кокаїн на голлівудських вечірках. На той момент їй було лише 11-13 років.
Українські полярники зафіксували поблизу антарктичної станції “Академік Вернадський” незвичайне оптичне явище – іризацію перистих хмар. Через заломлення та взаємодію сонячного світла на небі з’явилися різнокольорові переливи, які нагадують велику мильну бульбашку.
Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
Французький модний дім Dior представив різдвяну кампанію 2026 року у форматі короткометражного мультфільму “Кольорова ніч Крістіана Діора”. До озвучування долучилися Роберт Паттінсон, Ріанна та інші зірки. Однак після прем’єри в соцмережах виникли підозри, що під час створення анімації використовували генеративний штучний інтелект. Режисер стрічки Сільвен Шоме заперечив ці звинувачення та пояснив, як насправді працювала команда.
У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).