Священника УПЦ МП зобов’язали повернути державі церкву-фортецю на Хмельниччині

Джерело: Постанова апеляційного суду у справі №689/2030/23

26 лютого апеляційний суд залишив без змін рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, постановивши усунути перешкоди державі у користуванні церквою-фортецею у с. Сутківці Хмельницької області та повернути її державі з незаконного фактичного володіння та користування протоієрея Хмельницької єпархії УПЦ Московського патріархату шляхом звільнення.

У серпні 2023 року Хмельницька РДА звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у праві користування Церквою-фортецею. На той час протоієрей Хмельницької єпархії УПЦ Московського патріархату користувався спорудою без будь-яких правовстановлюючих документів чи договорів та не реагував на вимоги звільнити приміщення добровільно.

Церква-фортеця XV-XVI ст. входить до списку пам’ятників архітектури національного значення, що перебувають під охороною держави. Водночас споруда потерпала від проведення незаконних робіт, самовільної заміни конструкцій та елементів (встановлені металопластикові вікна), не дотримувався режим використання пам’ятки архітектури, будівельні роботи здійснюються без погодження з органом охорони культурної спадщини, без проєктної документації, що призводить до втрати її автентичності.

Ярмолинецький районний суд задовольнив позовні вимоги РДА. Своєю чергою, священник вирішив оскаржити рішення.

Зокрема, вказав на те, що рішенням виконавчого комітету Ярмолинецької ради народних депутатів № 836 від 20.04.1989 р. задовольнили заяви “вірян сіл Сутківці та Шарівка про реєстрацію руських православних церков і передано їм культові приміщення”, зокрема церкви-фортеці.

Одначе, колегія суддів ХАС відхилила доводи апелянта, зазначивши, що у рішенні виконкому ради народних депутатів, на яке він посилається, не вказано, що вірянам передано саме церкву-фортецю у с. Сутківці.

До того ж культові споруди передавалися без зазначення конкретних фізичних, юридичних осіб чи релігійних організацій, що зареєстровані у встановленому порядку.

Також апеляційний суд зауважив, що рішення від 1989 року було прийняте до проголошення незалежності Держави Україна, яка зараз в особі Хмельницької РДА є власником спірного нерухомого майна.

У зв’язку з цим відповідно до вимог ЦК України саме власник майна на даний час володіє майном, має право ним користуватись та на відповідних правових підставах, угодах може передавати спірне нерухоме майно в користування інших осіб. Однак відповідач не надав суду доказів, що він уклав з Хмельницькою РДА будь-які правочини на користування майном чи отримав згоду власника на таке користування, а тому в нього відсутні правові підстави користуватись церквою, – наголосили у суді.

Також суд відхилив доводи апелянта, що під час розгляду справи було грубо порушено його право на захист.

І додав, що не спростовують рішення суду і інші доводи в апеляційній скарзі.

Зауважується, що постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського із закликом скликати засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене стану книжкової галузі та відновленню критичної інфраструктури книговидання. Про це повідомив голова правління асоціації Артем Біденко.

Євгеній Хмара зустрівся з Головнокомандувачем Збройних сил Норвегії генералом Ейріком Крістофферсеном. Під час зустрічі сторони обговорили протидію російським повітряним атакам та подальшу оборонну співпрацю.

Європейська комісія схвалила 6,1 млрд євро на нові оборонні закупівлі для України. Кошти спрямують на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари.

Триває 1643-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.

У ніч на 24 серпня безпілотники атакували об’єкти в Краснодарі, Ставропольському краї та Дагестані. Після ударів виникли пожежі, зокрема на логістичних центрах Ozon.