Сирійський біженець атакував урядову будівлю в Берліні, вимагаючи «компенсації» палестинцям

Джерело: Bild

Виходець із Сирії Сакр Б. здійснив чергову атаку на урядову будівлю в Берліні. Цього разу він кинув гранітний камінь у фасад будівлі Бундестагу, де відбуваються засідання комітетів німецького парламенту. За словами представника адміністрації Бундестагу, інцидент завдав “значної шкоди”.

Сакра затримали на місці. Він заявив поліції, що Німеччина “повинна негайно виплатити €21 мільярд палестинцям”. Через його попередні порушення закону сирійцю заборонили доступ до урядового кварталу. Поліція отримала ордер на його арешт.

Раніше біженець здійснив три схожі напади, кидаючи каміння у будівлі Конституційного суду, Міністерства внутрішніх справ і Канцелярії. Попри численні правопорушення, йому вдавалося уникати ув’язнення, що викликало критику серед політиків.

Цього злочинця потрібно взяти під варту і депортувати, — заявила заступниця голови парламентської фракції ХСС Андреа Ліндгольц.

Сакр прибув до Німеччини у 2015 році як біженець, отримавши відповідний статус. Проте з квітня 2023 року втратив дозвіл  на проживання. Процес анулювання його статусу розпочався у січні 2025 року, ще до першого нападу.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.