Сирійський біженець атакував урядову будівлю в Берліні, вимагаючи «компенсації» палестинцям

Джерело: Bild

Виходець із Сирії Сакр Б. здійснив чергову атаку на урядову будівлю в Берліні. Цього разу він кинув гранітний камінь у фасад будівлі Бундестагу, де відбуваються засідання комітетів німецького парламенту. За словами представника адміністрації Бундестагу, інцидент завдав “значної шкоди”.

Сакра затримали на місці. Він заявив поліції, що Німеччина “повинна негайно виплатити €21 мільярд палестинцям”. Через його попередні порушення закону сирійцю заборонили доступ до урядового кварталу. Поліція отримала ордер на його арешт.

Раніше біженець здійснив три схожі напади, кидаючи каміння у будівлі Конституційного суду, Міністерства внутрішніх справ і Канцелярії. Попри численні правопорушення, йому вдавалося уникати ув’язнення, що викликало критику серед політиків.

Цього злочинця потрібно взяти під варту і депортувати, — заявила заступниця голови парламентської фракції ХСС Андреа Ліндгольц.

Сакр прибув до Німеччини у 2015 році як біженець, отримавши відповідний статус. Проте з квітня 2023 року втратив дозвіл  на проживання. Процес анулювання його статусу розпочався у січні 2025 року, ще до першого нападу.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

LNG-танкер у Росії вперше завантажив підсанкційне паливо в Мурманській області, що стало черговою ознакою зусиль Москви щодо нарощування експорту всупереч західним санкціям.

На тлі рекордної спеки у Франції заступниця мера Парижа Одрі Пульвар заявила, що США частково відповідальні за наслідки глобального потепління. Так вона відповіла американцям, які висміювали французів через нестачу кондиціонерів.

Посадовець КМДА, підозрюваний в одержанні 1,2 млн грн від переможця тендеру, визнав вину та перерахував на потреби ЗСУ 9 млн грн.

Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію Дональда Трампа у цивільній справі письменниці Джин Керролл. Це означає, що чинним залишається вердикт присяжних, за яким Трамп має виплатити їй 5 млн lдоларів.

Уряд Чехії після втручання Конституційного суду погодився дозволити президенту Петру Павелу відвідати саміт НАТО в Туреччині. Водночас прем’єр Андрей Бабіш відмовився передати йому роль глави делегації.