Сирійський біженець атакував урядову будівлю в Берліні, вимагаючи «компенсації» палестинцям

Джерело: Bild

Виходець із Сирії Сакр Б. здійснив чергову атаку на урядову будівлю в Берліні. Цього разу він кинув гранітний камінь у фасад будівлі Бундестагу, де відбуваються засідання комітетів німецького парламенту. За словами представника адміністрації Бундестагу, інцидент завдав “значної шкоди”.

Сакра затримали на місці. Він заявив поліції, що Німеччина “повинна негайно виплатити €21 мільярд палестинцям”. Через його попередні порушення закону сирійцю заборонили доступ до урядового кварталу. Поліція отримала ордер на його арешт.

Раніше біженець здійснив три схожі напади, кидаючи каміння у будівлі Конституційного суду, Міністерства внутрішніх справ і Канцелярії. Попри численні правопорушення, йому вдавалося уникати ув’язнення, що викликало критику серед політиків.

Цього злочинця потрібно взяти під варту і депортувати, — заявила заступниця голови парламентської фракції ХСС Андреа Ліндгольц.

Сакр прибув до Німеччини у 2015 році як біженець, отримавши відповідний статус. Проте з квітня 2023 року втратив дозвіл  на проживання. Процес анулювання його статусу розпочався у січні 2025 року, ще до першого нападу.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

Майже 2 мільйони людей у Японії опинилися під наказами або рекомендаціями щодо евакуації через тайфун Дуджуан, який приніс сильні зливи та штормовий вітер на тихоокеанське узбережжя країни.

На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.

На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.

Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес прибула до Нью-Йорка, де її делегація планує переговори зі США щодо енергетики, державного боргу та гірничої промисловості. За даними Reuters, сторони можуть підписати нові угоди вже цього тижня.

Єврокомісія збереже мораторій на нові бурові роботи з видобутку нафти й газу в Арктиці у переглянутій стратегії щодо регіону. Водночас Норвегія, котра виступає за продовження робіт, наполягає на тому, що арктичний видобуток відповідає європейським енергетичним інтересам.