Сирія та «Хезболла» могли провести перші прямі переговори після падіння Асада

Джерело: Reuters.

Представники сирійської влади та ліванської “Хезболли” у вересні могли провести закриті переговори в Туреччині, щоб зменшити напруженість у відносинах після падіння режиму Башара Асада. Про це Reuters повідомило з посиланням на шість джерел, обізнаних із перебігом контактів.

Серед співрозмовників агентства були двоє сирійських чиновників, американський посадовець і високопоставлене джерело у сфері безпеки Лівану, близьке до “Хезболли”.

За їхніми даними, у зустрічі брали участь представники сирійської розвідки та Міністерства закордонних справ, а також делегація “Хезболли”. Ініціатором контактів нібито виступили турецькі силові та розвідувальні структури.

Основною темою переговорів стали взаємні безпекові претензії.

Один із сирійських посадовців стверджував, що сторони заявили про відсутність намірів вступати у пряме протистояння. Дамаск, за його словами, запевнив представників “Хезболли”, що Сирія не планує вводити війська до Лівану для роззброєння угруповання.

Водночас сирійська сторона нібито вимагала припинити контрабанду зброї через кордон і ліквідувати залишкові осередки “Хезболли” на території Сирії, насамперед на півдні країни.

Представники угруповання, за словами джерела Reuters, прямої відповіді на ці вимоги не дали, однак пообіцяли не втручатися у внутрішні справи Сирії. Ліванське джерело охарактеризувало переговори як результативні.

“Ми досягли значного прогресу в питаннях безпеки”, – заявив співрозмовник агентства.

За його словами, одним із головних мотивів “Хезболли” було бажання гарантувати безпеку свого тилу та зменшити ризик можливих дій сирійської армії проти угруповання на території Лівану. Остаточної домовленості, однак, сторони не уклали. Публічно оголошувати про контакти також не планували.

Після виходу матеріалу Reuters влада Туреччини категорично заперечила сам факт зустрічі. У комунікаційному директораті турецького президента заявили, що інформація про дату, місце, зміст переговорів і контакти сторін “не відповідає дійсності та є повністю вигаданою і спекулятивною”. Сирійська влада також заявила, що такої зустрічі не було.

Варто зазначити, що напруженість між Дамаском і “Хезболлою” різко зросла після повалення Башара Асада наприкінці 2024 року. Протягом громадянської війни угруповання направляло бійців до Сирії для підтримки його режиму. Нова сирійська влада натомість звинувачує “Хезболлу” у контрабанді зброї та збереженні нелегальних структур на сирійській території.

Туреччина, яка є одним із ключових союзників президента Сирії Ахмеда аш-Шараа, за даними джерел Reuters, активно просувала ідею переговорів, прагнучи закріпити за собою роль посередника у стабілізації регіону.

Іран, головний зовнішній союзник “Хезболли”, у переговорах участі не брав. За словами ліванського джерела, Тегеран знав про зустріч, однак був незадоволений тим, що його не залучили безпосередньо. Саме це, за його версією, стало однією з причин, чому переговори не завершилися формальною угодою.

США запровадили нові санкції проти ліванської “Хезболли” та десяти осіб, яких Вашингтон звинувачує у фінансуванні й переміщенні коштів для угруповання. Мінфін США також повторно визначив “Хезболлу” як структуру, що діє в інтересах іранського Корпусу вартових ісламської революції
Центр протидії фінансуванню тероризму оголосив скоординовані санкції проти фінансових структур, пов’язаних із “Хезболлою”. До списку потрапили п’ять організацій і 16 осіб.