«Теорія перемоги»: у НАТО презентували нову стратегію
Джерело: Reuters
12 жовтня Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич на Варшавському безпековому форумі прямо попередив Росію, що його війська знищать “все і вся”, якщо Москва буде “досить дурною”, аби розпочати напад на територію Альянсу.
НАТО розробляє цю концепцію вже кілька років. Однак з огляду на останні події керівництво альянсу вирішило вперше представити її публічно.
Якщо хтось виявиться настільки дурним, щоб напасти на нас, ми воюватимемо. Ми зупинимо цей напад і позбавимо нападників можливості досягти своїх цілей, якими б вони не були. Загалом ми зробимо так, щоб напад на будь-якого союзника виявився абсолютно марним, — наголосив він, презентуючи оборонну стратегію альянсу під назвою “Теорія перемоги”.
Концепція передбачає “розгром противника у три етапи”.
На першому етапі, який отримав назву Block (“Блокувати”), сили НАТО мають зупинити початкову атаку. Якщо противник продовжить наступ, альянс перейде до другого етапу — Blunt (“Послабити удар”). Його завдання — позбавити війська, що наступають, можливості просуватися далі.
Третій етап — Break (“Розгромити”) — передбачає знищення не лише підрозділів, що наступають, а й усієї військової системи, яка забезпечує їхні дії. Для цього НАТО планує перерізати шляхи постачання, вивести з ладу системи управління та позбавити війська противника боєздатності.
Гринкевич прямо не вказав на Росію, однак його послання явно було адресоване Москві. Окрім того, у Стратегічній концепції НАТО 2022 року Росію визначено як найзначнішу загрозу безпеці альянсу.
Якщо противник вирішить продовжити атаку або залучити свої резерви, ми зламаємо систему ведення бойових дій, яка використовується проти нас. Це стосується не лише самого угруповання, що атакує, а й абсолютно всього, що його підтримує, постачає та контролює, — додав він. Водночас наголосив, що НАТО є оборонним альянсом.
Попри обіцянку цілковитого розгрому будь-кого, хто спробує вторгнутися на територію НАТО, Гринкевич ухилився від відповіді на запитання, чи має Європа вже зараз ту “переважну кількість доступних і масштабованих систем”, яку передбачає його стратегія. Він віджартувався й зауважив, що військовим завжди всього не вистачає.
Його зауваження пролунали на тлі зростаючих побоювань щодо безпеки серед членів НАТО, особливо тих, що знаходяться на східному фланзі, де влада повідомляла про інциденти, пов’язані з саботажем, підпалами та вторгненням дронів з боку Росії.
На запитання, чи залишається ця стратегія життєздатною на тлі занепокоєння деяких держав-членів щодо зобов’язань Сполучених Штатів перед НАТО, Грінкевич вказав на зобов’язання альянсу щодо колективної оборони.
Він зазначив, що Вашингтон погодився на заяву на саміті НАТО в липні, в якій підтверджується його “незламна відданість статті 5”.
Нині стаття 5 є наріжним каменем принципу колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена вважається нападом на всіх.
- Європейські країни намагаються переконати США не послаблювати військову присутність на континенті, поки Пентагон переглядає розміщення своїх сил.
- Північноатлантичний альянс розробив кілька сценаріїв дій у разі нападу Росії на Естонію, Латвію чи Литву. Основна мета — зупинити наступ і послабити російські сили.
- Європа прискорила розробку резервного плану на випадок можливого виходу США з НАТО. Йдеться про сценарій, за якого європейські країни зможуть самостійно захистити себе, використовуючи чинні структури Альянсу.
12 жовтня Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич на Варшавському безпековому форумі прямо попередив Росію, що його війська знищать “все і вся”, якщо Москва буде “досить дурною”, аби розпочати напад на територію Альянсу.
12 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні та в цілому законопроєкт стосовно навчання мовами нацменшин і корінних народів України, на прийнятті котрого раніше наполягала Угорщина.
12 жовтня міністри закордонних справ країн ЄС затвердили 22 пакет санкцій проти Росії. У списки санкцій внесли майже 1 600 компаній та фізичних осіб, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом Росії, повідомила глава європейської дипломатії Кая Каллас.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відповість на російські удари, якщо Москва не погодиться на “енергетичне перемир’я”, про яке напередодні в односторонньому порядку оголосив президент США Дональд Трамп.
Адміністрація Трампа намагається домогтися від Києва припинення ударів по російській енергетичній інфраструктурі, погрожуючи заблокувати механізм закупівлі американського озброєння та обмін розвідданими, повідомляють європейські посадовці.