The Economist натякнули, що Україна «пригнічує російськомовне населення» – ІМІ
Джерело: Оксана Романюк/Facebook
Днями видання The Economist опублікувало матеріал про декомунізацію і дерусифікацію в Одесі. Однак, автор висвітлив ситуацію однобоко і повторював російські наративи.
На це звернула увагу Оксана Романюк — директорка Інституту масової інформації (ІМІ), членкиня Наглядової ради Суспільного Мовлення, а також Комісії з журналістської етики.
“Прочитала сьогодні дуже потворну статтю в начебто якісному виданні – The Economist. Стаття чомусь без підпису, але вже відомо що її написав російський редактор цього видання, Аркадій Островський. Тема, якщо коротко — Україна влаштувала ганебну тупу декомунізацію і кенселить Пушкіна в Одесі”, – розповіла Оксана Романюк.
Стаття, написана російським редактором Аркадієм Островським, критикує декомунізацію в Україні, подаючи її як прояв cancel culture. Островський не надає контексту для розуміння декомунізаційних процесів в Україні, ігнорує історичний досвід колоніального підпорядкування, де культурне пригнічення та русифікація були інструментами імперії.
Автор натякає, що українська влада утискає свободу слова і перевищує повноваження, без розуміння культурних та історичних причин таких дій. Він не враховує постколоніальну проблематику та національну пам’ять України, що призводить до спрощеного і поверхневого аналізу ситуації.
“В результаті поважне видання публікує дивовижно однобоку, позбавлену контексту, повноти, балансу і точності статтю. Яка ще й повторює російський наратив і зображує Україну, як країну яка пригнічує російськомовне населення. О, ми чули таких наративів за останні 10 років дуже, дуже багато, тому що саме ними Росія виправдовує обстріли наших цивільних міст. Саме російська пропаганда систематично оббріхує і подає зусилля України зі побудови національної ідентичності як прояви агресивного націоналізму. Мета — делегітимізувати український уряд. І легітимізувати свої злочини”, – вважає членкиня Комісії з журналістської етики.
За її словами, автор не розуміє, чому відмежування від радянських і російських символів для України — це спосіб національного самовизначення та безпеки. Натомість він показує українців лише як радикальних, подібно до того, як це робить російська пропаганда.
Публікація цієї статті в The Economist шкодить не лише репутації видання, а й розумінню соціально-політичної ситуації в Україні.
Директорка ІМІ пропонує три важливі перевірки для західних медіа перед тим, як надавати слово росіянам про Україну:
- Перевірити, чи визнають росіяни історію російського та радянського імперіалізму, особливо русифікацію та культурне придушення, які тривали століттями, і чи підтримують право України на деколонізацію.
- Використовувати постколоніальну теорію для аналізу сучасної політики України, щоб правильно розуміти прагнення відкинути імперські символи та культуру, формуючи нову національну ідентичність.
- Уважно стежити, щоб не повторювати російську пропаганду, яка підриває суверенітет України, не ставити під сумнів право на самовизначення та не підтримувати агресивні імперські наративи.
“Імперська спадщина, як ми вже не раз помічали, проявляється у російських громадян навіть тоді, коли вони прагнуть дистанціюватися від офіційної політики Кремля. Західні видання, не усвідомлюючи цього, можуть стати співучасниками поширення імперських поглядів, тим самим завдаючи шкоди українському суспільству, яке вже платить дуже високу ціну за свою свободу”, – наголошує Оксана Романюк.
- ФІФА прокоментувала публікацію карти України без тимчасово окупованого Росією Криму під час жеребкування кваліфікації чемпіонату світу 2026 року.
Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.
Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.
Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.