The Economist розповіло історію 24-річного інженера, який втік з України через річку Тиса

Джерело: The Economist

24-річний український інженер Матвій поділився своєю історією, як він з трьома колегами намагався переплисти річку Тиса між кордоном України та Румунії.

Тиса насправді є небезпечною річкою зі швидкими течіями. Одна з таких занесла Матвія та його товаришів на десятки метрів по течії. І лише чудом вони змогли врятуватися, дійшовши до іншого берега, але вже майже без сил.

Ця історія є лише одним з десятків інших, оскільки під час війни Тиса перетворилася на небезпечний кордон. Тисячі українських чоловіків ризикують життям, намагаючись переплисти кордон. З початку повномасштабної війни загинули щонайменше 33 людини, наймолодший з них був лише 20-річним.

Матвій і його колеги неодноразово чули попередження зі сторони офіційних осіб, але надії на краще життя в Європі і страх від призову до армії змушували їх продовжувати свій шлях. Тому Румунія зазначає значний приріст нелегальних переходів з України.

Велика частина цих переходів починається в південній заплаві гірського Закарпаття, яка вже давно стала торговельним шляхом. Ці місця залишаються популярними для контрабандистів, які займаються перевезенням людей через кордон. Бізнес є ризикованим, але дуже прибутковим. За словами Матвія, він заплатив 5 тисяч доларів за цю переправу.

Тим часом контрабандисти скаржаться, що їхня робота стає все складнішою через посилення контролю прикордонних служб. Попри це, люди продовжують ризикувати своїм життям, намагаючись досягти своєї мети, яка інколи перетворюється на трагедію.

На іншому березі річки українці в гідрокостюмах пройшли шлях до найближчого румунського села, де їх прийняли місцеві. Поліцейські заповнювали документи та ставили печатки в паспортах, які вони носили з собою в водонепроникних пакетах.

Тепер Матвій перебуває в іншій європейській країні, намагаючись зробити інженерну кар’єру, яка, за його словами, була б обірвана в Україні. Він розуміє, що інші українці можуть його критикувати, але каже, що ним керував інстинкт виживання.

За його словами, він надивився досить “сафарі” у своєму місті на заході України, де працівники ТЦК ходять вулицями в пошуках потенційних новобранців.

“Для мене країни більше не існує. Шляху назад немає”, — сказав він.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.