The Economist: Як Володимир Путін планує впливати на Дональда Трампа

Джерело: The Economist

Судячи з гучної російської пропаганди, президент РФ Володимир Путін ніколи не був ближчим до перемоги у війні проти України. Європейці впадають у відчай, оскільки колишній президент США Дональд Трамп підриває післявоєнний трансатлантичний альянс і безпідставно звинувачує Україну у розв’язанні війни. “Вам не слід було її починати”, — заявив він 18 лютого під час виступу в Мар-а-Лаго (Флорида, США).

Проте через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна досі не зрозуміло, що означає для нього “перемога”. Цілі російського лідера залишаються невизначеними. Його “спеціальна військова операція” планувалася таємно, без належного інформування навіть уряду та російського народу. Путін говорить про захист російського суверенітету, проте подальший розвиток подій залежить від багатьох факторів, зокрема політичної ситуації в Україні, зусиль Європи щодо переозброєння та, передусім, від позиції Трампа.

Політика колишнього президента США залишається непослідовною: він вагається між припиненням підтримки України та посиленням військової допомоги й санкцій. 18 лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) відбулася перша за три роки пряма зустріч американських і російських офіційних осіб. Сторони домовилися про розпливчасту серію переговорів щодо України та “взаємних геополітичних інтересів”. Також розпочалася підготовка до саміту Трампа та Путіна, який, імовірно, може відбутися вже в березні.

Такий формат переговорів цілком влаштовує Путіна. Трамп сприймає їх як механізм, за допомогою якого він, на його думку, як майстер угод, зможе швидко завершити “безглузду” війну. Водночас Путін розглядає їх як ще один етап більшого протистояння. Російський лідер переконаний, що його витривалості вистачить довше, ніж України або НАТО. Як досвідчений гравець у покер на міжнародному рівні, він уміє демонструвати впевненість та силу. Однак насправді його позиції слабші, ніж здається, і завершення війни може спричинити серйозні внутрішні проблеми в Росії.

Російські витрати на військову техніку вражають. Запаси бронетехніки радянських часів, накопичені протягом десятиліть, стрімко виснажуються. З понад 7300 танків, що були на зберіганні, більше ніж половина вже втрачені. З тих, що залишилися, лише 500 можна швидко відновити. До квітня Росія може залишитися без танків Т-80. Торік вона втратила вдвічі більше артилерійських систем, ніж за попередні два роки. Набір контрактників також стає дедалі дорожчим, тоді як загальна мобілізація була б політично ризикованою. Опитування громадської думки чітко свідчать: більшість росіян прагне завершення війни.

Російська економіка витримала санкційний удар завдяки професійним діям центрального банку, високим цінам на сировинні товари та фіскальним стимулам. Проте перенаправлення ресурсів із продуктивних секторів до військового комплексу призвело до високої інфляції. Облікова ставка наразі становить 21% — найвищий рівень за два десятиліття. Спостерігається хронічна нестача робочої сили. Офіційні економічні дані можуть бути ненадійними: Росстат постійно переглядає оцінки зростання. Водночас, згідно з витоком інформації з Центрального банку та Міністерства економіки, рецесія може настати ще до того, як почне сповільнюватися інфляція.

Олег В’югін, колишній заступник голови Центробанку, зазначає, що уряд незабаром буде змушений обирати між скороченням військових витрат і подальшою галопуючою інфляцією. Суверенний фонд добробуту стрімко виснажується. За словами Михайла Задорнова, колишнього міністра фінансів, його ліквідні активи скоротилися з 7,4% ВВП до менш ніж 2%. Експорт, який минулого року становив 417 мільярдів доларів, зазнає тиску через санкції та падіння цін на сировину. У грудні ціни впали на 20% у річному обчисленні.

Кирило Рогов з аналітичного центру Re: Russia зазначає, що санкції та поступове зниження цін на експортні товари, зокрема сталь і сільськогосподарську продукцію, суттєво обмежуватимуть здатність Росії продовжувати агресію.

У розвідці США вважають, що президент Росії Володимир Путін сприймає війну в Україні як екзистенційну боротьбу проти Заходу. Він впевнений у своїй перемозі та готовий вести бойові дії щонайменше до кінця 2025 року. Про це йдеться у щорічному звіті “Оцінка глобальних загроз — 2025”, підготовленому Управлінням воєнної розвідки США (DIA) для Конгресу станом на 11 травня 2025 року.

В суботу, 24 травня, з російського полону повернули 307 українських захисників в межах другого етапу обміну “1000 на 1000”.

Україна та Росія провели перший етап масштабного обміну полоненими за домовленістю у форматі “1000 на 1000”. Додому повернулися 270 українських захисників та 120 цивільних.

Після атаки українських безпілотників на російські аеропорти, яка викликала безсилу злобу російської влади та інфантильне здивування “простих росіян” “А нас-то за что?”, президент Росії знову заговорив про створення так званих “буферних зон”, які нібито мали б відгородити росіян від війни, яку вони самі почали, підтримують і яка повертається до них. А на ділі – допомогти Путіну захопити ще трохи українських територій у війні на виснаження.

У ніч на 23 травня підрозділи Сили оборони уразили завод одного з найбільших виробників хімічних джерел струму в Росії у місті Єлець Липецької області.