The Economist: Як Володимир Путін планує впливати на Дональда Трампа
Джерело: The Economist
Судячи з гучної російської пропаганди, президент РФ Володимир Путін ніколи не був ближчим до перемоги у війні проти України. Європейці впадають у відчай, оскільки колишній президент США Дональд Трамп підриває післявоєнний трансатлантичний альянс і безпідставно звинувачує Україну у розв’язанні війни. “Вам не слід було її починати”, — заявив він 18 лютого під час виступу в Мар-а-Лаго (Флорида, США).
Проте через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна досі не зрозуміло, що означає для нього “перемога”. Цілі російського лідера залишаються невизначеними. Його “спеціальна військова операція” планувалася таємно, без належного інформування навіть уряду та російського народу. Путін говорить про захист російського суверенітету, проте подальший розвиток подій залежить від багатьох факторів, зокрема політичної ситуації в Україні, зусиль Європи щодо переозброєння та, передусім, від позиції Трампа.
Політика колишнього президента США залишається непослідовною: він вагається між припиненням підтримки України та посиленням військової допомоги й санкцій. 18 лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) відбулася перша за три роки пряма зустріч американських і російських офіційних осіб. Сторони домовилися про розпливчасту серію переговорів щодо України та “взаємних геополітичних інтересів”. Також розпочалася підготовка до саміту Трампа та Путіна, який, імовірно, може відбутися вже в березні.
Такий формат переговорів цілком влаштовує Путіна. Трамп сприймає їх як механізм, за допомогою якого він, на його думку, як майстер угод, зможе швидко завершити “безглузду” війну. Водночас Путін розглядає їх як ще один етап більшого протистояння. Російський лідер переконаний, що його витривалості вистачить довше, ніж України або НАТО. Як досвідчений гравець у покер на міжнародному рівні, він уміє демонструвати впевненість та силу. Однак насправді його позиції слабші, ніж здається, і завершення війни може спричинити серйозні внутрішні проблеми в Росії.
Російські витрати на військову техніку вражають. Запаси бронетехніки радянських часів, накопичені протягом десятиліть, стрімко виснажуються. З понад 7300 танків, що були на зберіганні, більше ніж половина вже втрачені. З тих, що залишилися, лише 500 можна швидко відновити. До квітня Росія може залишитися без танків Т-80. Торік вона втратила вдвічі більше артилерійських систем, ніж за попередні два роки. Набір контрактників також стає дедалі дорожчим, тоді як загальна мобілізація була б політично ризикованою. Опитування громадської думки чітко свідчать: більшість росіян прагне завершення війни.
Російська економіка витримала санкційний удар завдяки професійним діям центрального банку, високим цінам на сировинні товари та фіскальним стимулам. Проте перенаправлення ресурсів із продуктивних секторів до військового комплексу призвело до високої інфляції. Облікова ставка наразі становить 21% — найвищий рівень за два десятиліття. Спостерігається хронічна нестача робочої сили. Офіційні економічні дані можуть бути ненадійними: Росстат постійно переглядає оцінки зростання. Водночас, згідно з витоком інформації з Центрального банку та Міністерства економіки, рецесія може настати ще до того, як почне сповільнюватися інфляція.
Олег В’югін, колишній заступник голови Центробанку, зазначає, що уряд незабаром буде змушений обирати між скороченням військових витрат і подальшою галопуючою інфляцією. Суверенний фонд добробуту стрімко виснажується. За словами Михайла Задорнова, колишнього міністра фінансів, його ліквідні активи скоротилися з 7,4% ВВП до менш ніж 2%. Експорт, який минулого року становив 417 мільярдів доларів, зазнає тиску через санкції та падіння цін на сировину. У грудні ціни впали на 20% у річному обчисленні.
Кирило Рогов з аналітичного центру Re: Russia зазначає, що санкції та поступове зниження цін на експортні товари, зокрема сталь і сільськогосподарську продукцію, суттєво обмежуватимуть здатність Росії продовжувати агресію.
- Український журналіст в США та кореспондент Голосу Америки Остап Яриш розповів, як відреагували американські медіа на заяви президента США Дональда Трампа про Україну та Росію.
- Президент США Дональд Трамп, намагаючись прискорити завершення війни в Україні, створює небезпечний розкол у міжнародній політиці.
- Президент США Дональд Трамп прокоментував зустріч представників США та Росії у Саудівській Аравії. Зокрема він заявив, що не заперечує проти розміщення в Україні миротворчих сил європейських країн, як пропонували лідери Франції та Великої Британії.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Дональд Трамп здатен відновити корисний діалог із Володимиром Путіним.
Президент Володимир Зеленський провів Ставку, де обговорювали розвиток ракетної програми, зокрема прискорення створення української балістики.
У контексті історії про викладача університету ім. Карпенка-Карого та студенток, які зазнали сексуальних домагань, Букви поговорили з членкинею Американської психологічної асоціації Ані Леонілою Іоселіані про психологічні причини мовчання жертв і небезпеку публічного цькування.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили оперативну інформацію станом на 16:00 2 травня. Від початку цієї доби відбулося 109 бойових зіткнень.
Розвіддані, з якими ознайомилися американські та західні посадовці, свідчать про можливу зміну пріоритетів глави Росії Володимира Путіна у повномасштабній війні проти України. Замість прагнення до повного захоплення України, Кремль може зосередитися на короткострокових цілях — утриманні захоплених територій та зміцненні ослабленої економіки РФ.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили оперативну інформацію станом на 22:00 1 травня. Від початку цієї доби відбулося 140 бойових зіткнень.