The Economist: Як Володимир Путін планує впливати на Дональда Трампа

Джерело: The Economist

Судячи з гучної російської пропаганди, президент РФ Володимир Путін ніколи не був ближчим до перемоги у війні проти України. Європейці впадають у відчай, оскільки колишній президент США Дональд Трамп підриває післявоєнний трансатлантичний альянс і безпідставно звинувачує Україну у розв’язанні війни. “Вам не слід було її починати”, — заявив він 18 лютого під час виступу в Мар-а-Лаго (Флорида, США).

Проте через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна досі не зрозуміло, що означає для нього “перемога”. Цілі російського лідера залишаються невизначеними. Його “спеціальна військова операція” планувалася таємно, без належного інформування навіть уряду та російського народу. Путін говорить про захист російського суверенітету, проте подальший розвиток подій залежить від багатьох факторів, зокрема політичної ситуації в Україні, зусиль Європи щодо переозброєння та, передусім, від позиції Трампа.

Політика колишнього президента США залишається непослідовною: він вагається між припиненням підтримки України та посиленням військової допомоги й санкцій. 18 лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) відбулася перша за три роки пряма зустріч американських і російських офіційних осіб. Сторони домовилися про розпливчасту серію переговорів щодо України та “взаємних геополітичних інтересів”. Також розпочалася підготовка до саміту Трампа та Путіна, який, імовірно, може відбутися вже в березні.

Такий формат переговорів цілком влаштовує Путіна. Трамп сприймає їх як механізм, за допомогою якого він, на його думку, як майстер угод, зможе швидко завершити “безглузду” війну. Водночас Путін розглядає їх як ще один етап більшого протистояння. Російський лідер переконаний, що його витривалості вистачить довше, ніж України або НАТО. Як досвідчений гравець у покер на міжнародному рівні, він уміє демонструвати впевненість та силу. Однак насправді його позиції слабші, ніж здається, і завершення війни може спричинити серйозні внутрішні проблеми в Росії.

Російські витрати на військову техніку вражають. Запаси бронетехніки радянських часів, накопичені протягом десятиліть, стрімко виснажуються. З понад 7300 танків, що були на зберіганні, більше ніж половина вже втрачені. З тих, що залишилися, лише 500 можна швидко відновити. До квітня Росія може залишитися без танків Т-80. Торік вона втратила вдвічі більше артилерійських систем, ніж за попередні два роки. Набір контрактників також стає дедалі дорожчим, тоді як загальна мобілізація була б політично ризикованою. Опитування громадської думки чітко свідчать: більшість росіян прагне завершення війни.

Російська економіка витримала санкційний удар завдяки професійним діям центрального банку, високим цінам на сировинні товари та фіскальним стимулам. Проте перенаправлення ресурсів із продуктивних секторів до військового комплексу призвело до високої інфляції. Облікова ставка наразі становить 21% — найвищий рівень за два десятиліття. Спостерігається хронічна нестача робочої сили. Офіційні економічні дані можуть бути ненадійними: Росстат постійно переглядає оцінки зростання. Водночас, згідно з витоком інформації з Центрального банку та Міністерства економіки, рецесія може настати ще до того, як почне сповільнюватися інфляція.

Олег В’югін, колишній заступник голови Центробанку, зазначає, що уряд незабаром буде змушений обирати між скороченням військових витрат і подальшою галопуючою інфляцією. Суверенний фонд добробуту стрімко виснажується. За словами Михайла Задорнова, колишнього міністра фінансів, його ліквідні активи скоротилися з 7,4% ВВП до менш ніж 2%. Експорт, який минулого року становив 417 мільярдів доларів, зазнає тиску через санкції та падіння цін на сировину. У грудні ціни впали на 20% у річному обчисленні.

Кирило Рогов з аналітичного центру Re: Russia зазначає, що санкції та поступове зниження цін на експортні товари, зокрема сталь і сільськогосподарську продукцію, суттєво обмежуватимуть здатність Росії продовжувати агресію.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив на підтримці повноправного членства України у НАТО спільно з розміщенням іноземних військ як гарантії безпеки.

У Києві міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром і міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем, висловивши вдячність за 13 пакетів військової допомоги на понад €200 млн.

Російська влада оголосила режим надзвичайної ситуації після двох атак українських військ по греблі Бєлгородського водосховища.

Колись невелика кастингова агенція, а сьогодні один із провідних виробників ударних дронів в Україні – компанія Fire Point уклала контрактів приблизно на 1 мільярд доларів і за дуже короткий час перетворилася на ключового підрядника для армії, пише New York Times.

У Мелітополі, Севастополі, Донецьку, Луганську, Євпаторії, Маріуполі та Таврійську відбулася акція з нагоди Дня української писемності та мови.