The Times заявило, що Україна може за кілька місяців створити ядерну бомбу. У МЗС відповіли
Джерело: The Times
Україна протягом кількох місяців може створити елементарну ядерну бомбу, якщо Дональд Трамп після вступу на посаду президента США зупинить військову допомогу Києву, свідчить документ, підготовлений для українського Міноборони. Автором доповіді The Times називає завідувача відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Іжака.
У документі мовиться, що Україна могла б швидко розробити ядерну зброю на основі плутонію, використовуючи технологію, схожу на ту, що застосовувалася при створенні бомби “Товстун”. Саме цю бомбу США скинули на японське місто Нагасакі 9 серпня 1945 року. У звіті зазначено, що створення аналогічної зброї “не становить великої складності через 80 років”.
Враховуючи нинішні умови, Україна не має можливості будувати та експлуатувати масштабні об’єкти для збагачення урану, тому, як зазначається у звіті, країна могла б використовувати плутоній, отриманий із відпрацьованих паливних стрижнів на АЕС.
Зауважується, що потужність української ядерної бомби склала б близько десятої частини потужності “Товстуна”, що цілком достатньо для знищення російської авіабази чи військового, промислового чи логістичного об’єкта.
Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий заявив, що Україна дотримується ДНЯЗ.
Ми не володіємо, не розробляємо і не маємо наміру створювати ядерну зброю. Україна тісно співпрацює з МАГАТЕ і є повністю прозорою для її моніторингу, що виключає використання ядерних матеріалів у військових цілях, – наголосив Тихий.
Зауважимо, нещодавно президент Володимир Зеленський заперечив, що Україна готується створити ядерну зброю. Про це глава держави сказав на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі.
Раніше німецьке видання Bild опублікувало статтю про те, що влада України розглядає можливість відновлення запасів ядерної зброї. Своєю чергою, радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяву “нісенітницею”, пояснивши, що неможливо відновити запаси за кілька тижнів.
- Колишній глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер наша країна – “рівна” з країнами-членами.
- Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
- 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.