Токсичне забруднення після підриву Каховської ГЕС: нові загрози для довкілля
Підрив Каховської ГЕС не лише зруйнував екосистеми регіону, а й спричинив викид у довкілля важких металів і токсичних елементів, що накопичувалися в донних осадах водосховища. Науковці, які дослідили рівень забруднення до катастрофи та змоделювали його розповсюдження після руйнування дамби, дійшли висновку, що ці речовини становлять серйозну загрозу. Оскільки багато мешканців досі використовують воду з місцевих озер, що утворилися після катастрофи, забруднення може впливати на їхнє здоров’я. Відповідні дослідження опубліковані в журналі Science.
Джерело: Science
Протягом десятиліть підприємства, розташовані вище за течією, скидали у воду промислові забрудники, зокрема нікель, кадмій і свинець. За оцінками науковців, у донних осадах Каховського водосховища накопичилося приблизно 83 тисячі тонн цих токсичних речовин, утворивши шар завтовшки 1,5 метра.
Після руйнування дамби забруднений осад розповсюдився як вниз за течією, так і вгору через турбулентні потоки, що змішували водні шари. Наразі менш ніж 1% з майже двох кубічних кілометрів осаду змило вниз, але сезонні паводки продовжують вимивати токсичні елементи з висохлого дна колишнього водосховища, повертаючи їх у Дніпро. Додаткову небезпеку створює накопичення цих речовин у рослинах і тваринах, що може призвести до їхнього потрапляння в харчовий ланцюг людини.
- Внаслідок підриву Каховської ГЕС оголилися приблизно 150 гектарів узбережжя острова Хортиця в Запоріжжі — ділянки пляжів та плавнів, розповів Суспільному завідувач відділу охорони природи Національного заповідника “Хортиця” Михайло Муленко.
7 листопада близько 21:00 російські війська атакували авіаційними бомбами по АЗС Пісочинської громади Харківського району.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Сполучені Штати погодилися зробити для Будапешта виняток і дозволити імпортувати російську нафту.
7 листопада Сейм Польщі відхилив законопроєкт президента Кароля Навроцького щодо допомоги українським біженцям. Раніше уряд уже вніс зміни до чинного закону після президентського вето, накладеного в серпні.
Увечері 7 листопада російська армія атакувала ударними безпілотниками критичну інфраструктуру Одеської області.
Президент Володимир Зеленський погодив призначення полковника Юрія Черевашенка командувачем безпілотних систем протиповітряної оборони – заступником командувача Повітряних сил ЗСУ. Відповідний наказ підписав міністр оборони Денис Шмигаль.