Трощинська: Про нардепа, який 7 років був у Раді, стало відомо, коли він склав мандат
Джерело: Тетяна Трощинська/Facebook
Українська журналістка та медіаменеджерка Тетяна Трощинська поділилася, що дізналась про народного депутата, який з 2019 року був у парламенті, тільки після складання мандату. Вона вважає це показовим прикладом кризи парламентаризму.
Напередодні Верховна Рада проголосувала за дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина та Остапа Шипайла з фракції “Слуга народу”. Жупанин пояснив своє рішення “наявністю кращих карʼєрних пропозицій”.
Трощинська розповіла, що дізналась про його існування тільки вчора, хоч вона й працює журналісткою і висвітлює суспільно-політичні теми.
“Але я не почуваю провини з цього приводу: цей депутат був 110 номером у списку, і сам список був таким унікальним у своїй ноунеймності, що знати цих людей просто неможливо. Цікаво інше: що на 7-му році їхньої каденції ми так про багатьох нічого й не дізналися“, – пише медійниця.
Вона вважає це дуже показовим моментом у темі кризи парламентаризму. Журналістка нагадала, як російські політтехнологи просували в медіа наративи про “парламент-цирк”, а рівень довіри до Ради впав до найнижчого серед держінституцій (мінус 77,4%).
Трощинська вказує, що довіра все більше падає. Багато громадян, за її словами, не усвідомлює стан справ і не розуміє, що в цьому поганого.
“Розмивання традиційних політичних інституцій – світовий тренд і все таке. Але в країні з надлишком загроз – це погано, це дуже погано. Парламентаризм притаманний Україні історично. Саме парламент перебирав на себе легітимні функції під час усіх Майданів, і коли Янукович втік, і у 2004-му. Парламент – це те місце, звідки з’являлись здорові голоси, які, зрештою, не давали цій державності впасти”, – наголошує журналістка.
Вона вважає, що на формування такої антипарламентської політичної культури могли повпливати російські агенти впливу, які “вбивали всім у голову що і як нам думати про власну демократію і власну державу”. Також Трощинська вказує на антиелітизм, недовіру до інституцій та популізм.
“Замкнене коло. Тому бачите. Люди шукають кращу роботу і навіть не розуміють, що іноді вже краще мовчати, ніж говорити“, – підсумувала авторка допису.
- Народний депутат, лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді розкритикував ідею зміни процедури голосування, а саме можливість голосувати через телефони з підвальних приміщень під час тривалих повітряних тривог.
Кажани, ймовірно, вперше з’явилися в Європі приблизно 65–60 мільйонів років тому, а згодом поширилися на інші континенти. Такі висновки зробила міжнародна команда науковців, яка поєднала геномні дані та дослідження викопних решток.
Вантажне судно, котре перевозило фургони Mercedes Sprinter із заводу в Дюссельдорфі до Роттердама, застрягло у портовому басейні через низький рівень води у річці Рейн. Судно завдовжки 135 метрів і завширшки 12 метрів сіло на мілину після невдалого маневру і з 28 вересня не може вийти з порту.
Трипільська теплова електростанція зазнала пошкоджень унаслідок чергової атаки РФ. Пошкоджено генеруюче обладнання ТЕС.
СБУ спільно з Нацполіцією та ДБР викрили мешканця Херсона, який під час окупації міста працював у створеному росіянами «райвідділі мвс рф».
На борту літака Flydubai, який подав сигнал про викрадення під час рейсу з Дубая до Тель-Авіва, перебувала група пілотів, які летіли як цивільні пасажири. Саме вони допомогли посадити літак після того, як другий пілот, громадянин Оману, напав на капітана.