Три країни ЄС відмовляються гарантувати нову позику Україні
Джерело: Welt
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
Ця абсурдність вкотре показує, наскільки далекими від реальності є деякі уявлення про бюджет ЄС, – заявив німецький дипломат. Він поставив під сумнів готовність платників податків погоджуватися на додаткові кошти для країн, які не хочуть брати участі у протидії загрозам європейській безпеці. – Для тих, хто користується перевагами за чужий рахунок, немає місця в політиці згуртованості, – додав він.
Від участі у новій фінансовій допомозі раніше відмовилася і Болгарія.
Наступного року Україна має отримати додатково 70 млрд євро. З цієї суми близько 25 млрд євро можуть надати партнери, зокрема Канада та Японія, тоді як європейські країни мають забезпечити кредит обсягом до 45 млрд євро.
Тим часом, Угорщина, Чехія та Словаччина прагнуть отримати звільнення від фінансових гарантій за новою позикою – так само, як у випадку з уже погодженим кредитом на 90 млрд євро. Одним із можливих джерел погашення позики називають заморожені російські активи, однак цей варіант не гарантований. Суперечка вже впливає і на переговори щодо бюджету ЄС.
Болгарія також відмовляється від участі
Минулого тижня прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що його країна не братиме участі в новій фінансовій допомозі Україні.
Радев зауважив, що Болгарія, на відміну від Угорщини, Чехії та Словаччини, долучилася до погодженого торік кредиту ЄС на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Він додав, що війна виснажує європейські економіки та призводить до соціальної напруженості й політичної нестабільності.
Раніше голова Європейської ради Антоніу Кошта запевнив, що Європейський Союз покриє дві третини з 70 мільярдів євро, які Україна запросила додатково на потреби оборони наступного року.
До цього, президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2027 році війна коштуватиме 155 мільярдів євро, тож Україні потрібно на оборону щонайменше додаткові 70 мільярдів євро.
- Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорили подальшу допомогу Україні, підтримку енергетики, протиповітряну оборону, фінансову стійкість і просування до членства в Євросоюзі.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.