«Цього хоче Україна» – єврокомісар пояснив необхідність обмежень для українських чоловіків

Джерело: “Радіо Свобода”

4 червня єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Країни-члени погодились із тим, що тимчасовий захист для українців у ЄС потрібно продовжити до 2028 року. Частина виступили за обмеження.

Продовження тимчасового захисту є ключовим питанням. А далі існують різні підходи. Один із них – це виключення чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто осіб призовного віку. І це також те, чого хоче українська сторона, – зазначив Бруннер після засідання Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі.

Тим часом, заступник міністра міграції та міжнародного захисту Кіпру Ніколас Іоаннідес уточнив, що з необхідністю продовжити тимчасовий захист погодились всі країни ЄС.

І, звісно, багато держав-членів відкриті до дискусії щодо можливого коригування обсягу захисту за певних умов. Водночас були висловлені певні занепокоєння. Нам потрібно визначити запобіжники, щоб уникнути додаткових проблем у разі зміни обсягу захисту, – повідомив Іоаннідес.

Під час підготовки пропозиції Єврокомісія враховуватиме позицію країн, котрі прийняли найбільше українців, зокрема Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії та країн Балтії.

Зауважимо, Польща виступила за виключення українських чоловіків призовного віку з системи тимчасового захисту ЄС, котра діє з 2022 року та надає право на проживання і роботу без проходження стандартних процедур надання притулку.

Мовиться про обговорення в ЄС варіантів реформування системи тимчасового захисту, яку планують продовжити до 2028 року з можливими змінами. Один із варіантів передбачає виключення з нових заявок чоловіків призовного віку, які не можуть легально виїхати з України. Польща підтримує таку модель.

Раніше влада Норвегії змінила правила прийому українських біженців. Тепер чоловіки віком від 18 до 60 років не отримуватимуть тимчасового колективного захисту та повинні подавати заяву на притулок за стандартною процедурою.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.