Туреччина не висувала умов для повернення командирів оборони «Азовсталі» — посол
Джерело: “Радіо Свобода“.
Посол України у Туреччині Василь Боднар заявив, що будь-яких умов, про які йому відомо, не було висунуто урядом Туреччини щодо повернення п’яти командирів захисників “Азовсталі”.
8 липня до Львова повернулися захисники заводу “Азовсталь” у Маріуполі:
- Денис (“Редіс”) Прокопенко − підполковник, командир бригади “Азов”;
- Святослав (“Калина”) Паламар − майор, заступник командира бригади “Азов”;
- Сергій (“Волина”) Волинський − майор, в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти;
- Олег (“Апіс”) Хоменко − майор, старший офіцер “Азова”;
- Денис Шлега − полковник, командир 12-ї бригади Національної гвардії України.
Фото: Офіс президента
За словами Боднара, Туреччина не висувала жодних умов Києву. Навпаки, Анкара зацікавлена у поверненні оборонців Маріуполя.
“Будь-яких умов, про які мені було б відомо, щодо повернення наших військовослужбовців не було висунуто. Навпаки, це якраз особливість позиції турецької сторони як медіатора… Її роль важлива, адже за рахунок цього піднімаються позиції Туреччини як глобального гравця”, − зазначив він.
Посол підкреслив, що такий крок уряду Туреччини демонструє посилення позицій Анкари у комунікації з Москвою.
Переговори між урядами країн тривали кілька місяців. Для цього задіяли “увесь дипломатичний авангард президента Зеленського”.
Довідка. 21 вересня 2022 року відбувся перший масштабний обмін полоненими − з російського полону повернулися 215 захисників України, зокрема п’ять командирів Маріупольського гарнізону. За умовами обміну, вони мали перебувати в Туреччині до кінця війни.
- 9 липня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан провів телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Сторони зокрема обговорили “зерновий коридор”, поінформували дипломатичні джерела у МЗС Туреччини.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.