Туск назвав заборону Україні вступати до НАТО «смертельною загрозою»

Джерело: PolskieRadio

Прем’єр-міністр Дональд Туск розкритикував позицію кандидата в президенти від партії “Право і справедливість” Кароля Навроцького щодо України.

Перша і найважливіша вимога Путіна до України та Заходу — заборона вступу України до НАТО. Навроцький днями охоче підписався під цією вимогою, — зазначив у дописі очільник польського уряду на платформі X. — Наступним буде капітуляція та поділ України. Він також підпишеться. Це смертельно небезпечно для Польщі, — додав прем’єр-міністр.

Кандидат у президенти Кароль Навроцький та кандидат від Коаліції Рафал Тшасковський, котрі зійдуться у другому турі президентських виборів 1 червня, шукають підтримки виборців кандидатів, які вже вибули з президентських перегонів.

У вівторок Славомір Менцен, який на недільних виборах як кандидат від “Конфедерації”, отримав третій результат (14,81%), наголосив, що його виборці незалежні та розсудливі, і їх потрібно завоювати, тому він запросив Тшасковського та Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Він оголосив, що попросить їх підписати декларацію, яка відповідатиме очікуванням його виборців.

Декларація, запропонована Ментценом, зобов’язує кандидатів, серед іншого, не підписувати закон про ратифікацію вступу України до НАТО після вступу на посаду президента.

Загалом декларація містить вісім пунктів. Два з них стосуються України, зокрема, кандидат, якщо він обійме посаду президента, не дозволить “відправити польських солдатів на територію України” та не підпише “закон про ратифікацію вступу України до НАТО”.

Напередодні президентських виборів у Польщі Росія активізувала чергову фазу інформаційної війни проти європейського суспільства. Як зазначили у ГУР, головний інструмент Кремля – спецоперація під назвою Doppelganger (“Двійник”). Це одна з наймасштабніших та найтриваліших інформаційних кампаній Росії, що спрямована на країни ЄС і НАТО.

У межах цієї операції кремлівські спецслужби створюють сайти та сторінки у соціальних мережах, які за своїм наповненням і зовнішнім виглядом імітують реальні західні ЗМІ. На таких ресурсах Кремль поширює дезінформацію під виглядом справжніх новин.

У ГУР заявили, що для впливу на польських виборців з березня цього року російські спецслужби поширювали неправдиві та маніпулятивні повідомлення, зокрема в соціальній мережі Х, із активним залученням ботоферм і штучних акаунтів, що імітували реальних виборців.

Основні меседжі, які використовує Кремль, зводяться до критики підтримки України з боку Польщі, закликів до виходу держави з Євросоюзу та дискредитації політики уряду Дональда Туска. Паралельно проросійські ЗМІ формують негативний образ України, називаючи її головним фактором “хаосу” у польській політиці.

Довідка. Рафал Тшасковський — мер Варшави з 2018 року, представник ліберальної партії “Громадянська платформа”. Відомий своєю проєвропейською позицією та підтримкою демократичних реформ. У першому турі президентських виборів виступає як головний опонент правоконсерваторів.

Кароль Навроцький — директор Інституту національної пам’яті Польщі, кандидат від консервативної партії “Право і справедливість”. Відомий своїми націоналістичними поглядами та акцентом на збереженні традиційних цінностей у країні. Його підтримують виборці правого крила політичного спектра.

  • Міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський на оборонній конференції заявив, що Польща зіткнулася з безпрецедентною спробою Росії втрутитися у президентські вибори на завершальній стадії перед першим туром голосування 18 травня.
  • 11 травня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що масштабна пожежа, яка майже повністю знищила торговий центр Marywilska у Варшаві в травні 2024 року, була результатом підпалу, організованого російськими спецслужбами.
  • Віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський попереджав, що Росія шукає польських громадян, котрі бажають вплинути на виборчу кампанію зсередини країни, пропонуючи їм 3000-4000 євро (3130-4170 доларів) за поширення дезінформаційного контенту.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.