У березні на 20% зросла кількість жертв серед цивільних українців
Джерело: Twitter-акаунт Міністерства оборони Британії
За даними Моніторингової місії ООН, у березні 2024 року в Україні зафіксовано значне збільшення кількості жертв серед цивільного населення. Загалом 604 цивільних осіби вбито або поранено внаслідок ворожих ударів, що на 20% більше порівняно з лютим.
Зросла кількість жертв, пов’язана зі збільшенням інтенсивності ракетних і авіаційних ударів, а також обстрілів на лінії фронту. У доповіді ООН також згадується про скоординовані удари по об’єктах критичної інфраструктури України, які призвели до знищення або пошкодження 20 об’єктів.
Серед загиблих цивільних — 57 дітей, що вдвічі більше, ніж за попередній місяць. Загострення ситуації пов’язане з використанням Росією авіаційних боєприпасів.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загальна кількість жертв серед цивільного населення сягнула 31 366 осіб, з яких 10 810 загиблих та 20 556 поранених.
- 27 квітня у торговому центрі міста Мурнау, федеральна земля Баварія, Німеччина, громадянин Росії напав із ножем на двох українців. Чоловіки попередньо виявилися військовослужбовцями, котрі перебували у ФРН на реабілітації.
- Так, раніше повідомлялося, що на території місцевого торгівельного центру росіянин завдав ножових поранень двом громадян України, чоловікам 1987 та 2001 років народження.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.