У Брюсселі Молдова офіційно представила план повернення Придністров’я

Джерело: Документ авторства уряду Молдови, представлений у Брюсселі 12–13 березня 2026 року (“Європейська Правда”).

Уряд Молдови представив у Брюсселі документ із баченням поетапної реінтеграції придністровського регіону. Йдеться про так званий non-paper – неофіційний документ, у якому окреслено ключові принципи, ризики та механізми врегулювання конфлікту. У Кишиневі наголошують, що головною метою є довгострокове і життєздатне вирішення конфлікту виключно мирним шляхом. При цьому Молдова розглядає себе єдиним суб’єктом міжнародного права, а Придністров’я – невід’ємною частиною своєї території в межах міжнародно визнаних кордонів.

Однією з ключових умов майбутнього об’єднання названо демілітаризацію та демократизацію регіону. Влада також підкреслює, що процес має відбуватися синхронно з курсом на європейську інтеграцію. Водночас у документі прямо зазначено, що ці два процеси – реінтеграція і вступ до Євросоюзу  можуть відбуватися з різною швидкістю. Не виключається сценарій, за якого норми ЄС тимчасово не застосовуватимуться на лівому березі Дністра.

Серед основних перешкод у Кишиневі називають кардинально різні підходи до врегулювання конфлікту з боку Росія та де-факто влади у Тирасполі. У документі наголошується, що місцеве керівництво не демонструє готовності до обговорення реінтеграції, а вплив Москви та присутність російських військ у регіоні суттєво ускладнюють процес.

Варто зазначити, що у нинішніх умовах формат переговорів “5+2” фактично не працює, тож єдиним майданчиком для контакту залишається формат “1+1” між представниками сторін, однак і він не дає результатів. У Кишиневі констатують, що Тирасполь блокує рішення, які могли б наблизити реінтеграцію, зокрема у сферах прав людини, свободи пересування та слова.

Замість політичних домовленостей Молдова також робить ставку на поступову інтеграцію в різних сферах – економіку, енергетику, податкову та митну політику, освіту і соціальні послуги. Ключовим інструментом має стати уніфікація правил для всієї країни.

Передбачається, що законодавство Молдови поступово поширюватиметься і на лівий берег Дністра, що дозволить сформувати єдиний економічний простір. Для підтримки цього процесу планується створення спеціального фонду, який фінансуватиметься як за рахунок внутрішніх ресурсів, так і за підтримки міжнародних партнерів.

У документі підкреслюється, що важливою умовою реінтеграції є посилення міжнародного тиску на Росія з метою виведення її військ із регіону. Окремо зазначено, що встановлення стабільного миру в Україна може створити сприятливі умови для цього процесу, зокрема для вивезення боєприпасів під міжнародним контролем.

Також Кишинів виступає за створення міжнародної цивільної місії або адміністрації, яка супроводжуватиме процес демілітаризації та переходу до демократичного управління.

Окремий блок документа присвячений гарантіям для жителів Придністров’я. Йдеться про політичні, правові, економічні та соціальні аспекти. Зокрема, передбачено можливість отримання громадянства, врегулювання питань власності, а також забезпечення соціальних стандартів не нижчих за попередні.

Водночас питання амністії для представників місцевих структур розглядатиметься індивідуально, особливо у випадках, пов’язаних із порушенням прав людини. Молдова також планує розширювати заходи зі зміцнення довіри між двома берегами Дністра. Це включає спрощення пересування людей і товарів, а також реалізацію спільних соціально-економічних і культурних проєктів за підтримки міжнародних партнерів.

Дональд Трамп звернувся до Апеляційного суду Нью-Йорка з вимогою остаточно ліквідувати наслідки справи про цивільне шахрайство, ініційованої генпрокуроркою Летицією Джеймс. Попри те, що раніше суд уже скасував штраф у пів мільярда доларів, політик наполягає на повному виправданні та знятті обмежень на його підприємницьку діяльність.

Оголошення двотижневого перемир’я між Вашингтоном та Тегераном викликало неоднозначну реакцію в іранській столиці. Поки одні громадяни обережно святкують повернення до мирного життя, прихильники жорсткої лінії влаштовують палкі дискусії, почуваючись ошуканими після обіцянок тотальної перемоги над “великим сатаною”.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто виступив із різкою критикою на адресу іноземних спецслужб після публікації записів його розмов із російським колегою Сергієм Лавровим. Дипломат не став заперечувати зміст бесід, натомість іронічно назвав розслідування журналістів “викриттям” у лапках.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс попередив іранське керівництво, що будь-які спроби зірвати переговори через конфлікт у Лівані призведуть до негайної відповіді Вашингтона. Він наголосив, що розблокування Ормузької протоки є ключовою умовою, без виконання якої Дональд Трамп готовий повернутися до воєнного сценарію.

Білий дім офіційно підтвердив участь високопоставлених дипломатів у зустрічі в Пакистані, яка має розпочатися цієї суботи. Попри крихкість двотижневого перемир’я та напружену ситуацію в Лівані, Вашингтон наполягає на негайному та беззаперечному розблокуванні Ормузької протоки.